Перейти до вмісту

Невістка сидить на шиї в мого сина, прикриваючись декретом

Син Людмили Петрівни,одружився.Жити молодята стали в  матері, оскільки окремої житлоплощі ні у кого з молодих немає, а тут планування цілком дозволяє розміститися.

Буквально через пару тижнів після весілля у молодих нapoдилася дитина.

Невістка Маргарита в декреті, сидить з малюком, Іван працює.

– Я їм відразу сказала – збираєте гроші на перший внесок! – розповідає Людмила Петрівна.

Читайте також: Вона прийшла до нас за допомогою, та ні я, ні брат, не пустили її на поріг. Ми навіть не познайомили її з онуками.

– На житло вони зараз не витрачаються, та й продукти в холодильник, якщо чесно, купую я. Мені не складно і не шкода, я працюю на хорошій роботі і нормально заробляю. Ну і потім, повинна ж я їм якось допомогти відселитися? Але такими темпами, судячи з усього, відселення ми будемо чекати дуже довго!

Молоді чесно намагаються збирати гроші, але поки виходить не дуже. За півтора року зібралася смішна сума, говорити нема про що – це при тому, що зарплата у Івана дуже навіть непогана.

– Тому що у Рити ніякої свідомості! – зітхає Людмила Петрівна.

– Сину, дійсно, потрібне нормальне взуття, одяг, телефон пристойний – він працює, весь час на людях, на нього дивляться. Йому потрібно мати гарний вигляд. А Маргариті-то це навіщо зараз обновки? Минулого тижня, дивлюся, сумочку собі купила. Недорогу, але все ж – навіщо?

Якщо людина сидить вдома, йому взагалі багато не потрібно, вважає Людмила Петрівна. Легко і безболісно можна економити.

– Одна справа, коли купуються кросівки, штани і куртка, щоб гуляти з коляскою, це ще можна пояснити! – міркує свекруха.

– Хоча у нашої Ріти одягу стільки, що три роки декрету без проблем можна було б доношувати старе. Ось навіщо їй зараз манікюр? Покраска волосся? Туфлі на підборах? Нову білизну? У неї його купа. Так, стареньке, але цілком нормальне! Носити є що!

– Ну а як її ще назвати? Утриманка і є! – обурюється п’ятдесятилітня Людмила Петрівна. – Сидить на шиї! Повинна ж вона це розуміти?

– Але ж вона з їх спільною дитиною сидить.

– Ну і що? Не працює ж, гроші не заробляє, тільки витрачає те, що надбав чоловік. Так, по-іншому зараз ніяк, дитина маленька, хтось повинен з ним сидіти.

-Але треба ж мати совість, розуміти, що тебе зараз містять! Якісь забаганки свої могла б відсунути на потім, коли будуть свої гроші, хіба ні?