Батьки Дарини розлучилися, коли їй було 2 роки. Мати забрала дитину й після розлучення повернулася до батьків. Жінка ще навчалася на заочному та працювала. В цей час з дитиною була вся родина. Хто коли може: то сестра посидить, то матір або батько. Допомагали всім світом, як то кажуть.
Чоловік спершу приходив до малечі, але з часом йому стало байдуже на дитину й він просто перестав дівчинку відвідувати. Коли Дарині виповнилося три роки, сестра матері заручилася. Нареченого тітки звали так само, як і батька дівчинки.
Наречений мав прийти знайомитися з ріднею. В цей вдома нічого не було чути, окрім «Андрію, Андрію». Даша тихенько сиділа, гралася лялечками й все чекала. Настав вечір й пролунав дзвінок. Відкриваються двері, входить наречений тітки. А Дашка з криком «татко!» кидається до нього на шию.
Читайте також Познайомся, це мій син Ілля. Деякий час, він поживе у нас – сказав Андрій і опустив голову.
Діло в тому, що вона знала лише ім’я власного батька. А бажання мати повноцінну сім’ю полонило дівчинку і вона була впевнена, що до неї сьогодні прийде татусь. Хлопчина ж справжній молодець. Обняв Даринку та розсміявся. Потім вони почали мило балакати.
Згодом молода пара одружилася, зараз у них вже двоє дорослих дітей. Андрій же був поруч з Даринкою весь цей час. Відвідував шкільні заходи Даші, танцював з нею на випускному, вболівав за неї під час вступу до ВНЗ і плакав на весіллі.
Коли в Андрія запитують, скільки у чоловіка дітей, то він показує на своїх двох і каже, що є ще «старша донька».