Літнього ранку Коля біг купатися на річку. Сьогодні вони домовилися з Анною зустрітися, і разом покупатися в прохолодній воді. Адже на дворі жарко. Зранку людей на річці майже не має. Тому вони з Анною можуть сміливо купатися, гратися в воді. Батьки Колі й Анни не хочуть, щоб їхні діти спілкувалися, тому приходиться ховатись, щоб не сварили.
Ворожнеча між ними давня. Багато років тому обидві сім’ї захотіли збудувати собі будинки. І треба ж так, що сподобався один наділ під будівництво. Ніхто не хотів поступатися, діло дійшло до суду. Землю ту через суд віддали батькам Колі. Від тих пір сім’ї не спілкуються між собою.
Треба такому статися, що їхні діти покохали одне одного. Звичайно ні одна сім’я не дозволяє зустрічатися дітям. Але кохання не подолати. Сімнадцятирічні Коля й Анна не слухали батьків. Чим більше забороняли, тим більше молоді закохувались одне в одного. Тим паче школу цього року закінчили, і вчитися вирішили їхати разом, не говорячи батькам. Щось придумають, вирішили. Наразі насолоджувались теплим літом, і відчуттям того, що юність відходить, а спереду доросле життя.
Читайте також Жіночі імена з найсильнішими характеристиками
Виїхали вони в місто одного дня, трохи раніше, ніж студенти їдуть на навчання. Адже потім батьки не дозволять їхати їм разом. Можна сказати втекли з дому. Батьки обох дітей кинулись шукати їх, не забувши при цьому знову посваритися, але марно. Коля й Анна знали, що їх шукатимуть, тому поїхали в інше місто, якомога далі від дому.
Минув рік, молоді люди не з’являлися дома, інколи телефонували. Батьки змирились з їхнім вибором, але родичатися не збирались. Пройшли чутки, що до дітей їздили батьки Анни. Коля телефонував не часто, тому дізнатись щось про ту новину не було як. Незабаром знову новина, батьки Анни продали свій будинок, і виїхали в невідомому напрямку.
Минув ще один рік. Якось увечері, коли батьки Колі сіли вечеряти, до їхнього будинку під’їхало таксі. З машини вийшов Коля, і дістав на задньому сидінні дві колиски. Зайшов, запитав: – мамо, тату, приймете?
Мама отямилася першою, взяла одну колиску, і ведучи за собою Колю, пішли до будинку. Хлопець сказав, що то є його діти Антон і Аліна. Їм один місяць від народження.
Коли діток поклали спати, син почав розповідь. Вони з Анною жили добре. Вона пішла вчитись, а Коля влаштувався на роботу. Адже грошей не було, а сім’ю треба забезпечувати. Через рік їхнього спільного життя Анна чекала дитину. Вирішили одружитися, просто розписатися. Дівчина таємно від Колі зателефонувала своїм батькам і сказала адресу, де жили.
Як потім пояснила, дуже засумувала за ними. Вони не забарились приїхати. Від тих пір життя не стало. Анну настроювали проти Колі, навчали як з ним поводитись, щоб тримати в кулаці, як вони говорили. Коли прийшов час народжувати, вони весь час крутились біля пологового будинку. Одного вечора, перед випискою, він прийшов провідати Анну і дітей. Медсестра йому нічого не сказала, провела до лікаря. Там сказали таку новину! Анна написала відмову від дітей, і пішла з пологового будинку в той же день. Коля поспішив додому, але ні Анни, ні її речей там уже не було.
Немало часу і нервів витратив молодий тато, щоб забрати дітей. І ось він вдома. Якщо дозволите, сказав, буду жити з вами. Молодий тато справляється з дітьми, хоча йому тяжко, але не жаліється. Батьки допомагають, онуки радують.