Батьки проти нашого шлюбу, але дочка влаштувала їм істерику, тому змушені були дати згоду.

Федір Петрович сидів за столом поруч із дочкою Анею. Сьогодні їй виповнилося вісімнадцять років. Вони тихенько розмовляли. Тато розповідав дівчині про своє життя.

– Я тобі так скажу. Сьогодні ти вступаєш в доросле життя. До цього часу поруч з тобою завжди був я. Веду до того, якщо зустрінеш чоловіка який тобі сподобається, слухай своє серце в першу чергу. Про достаток подбаєте потім разом. Щоб в тебе було краще життя, ніж у нас із твоєю мамою.

Я тобі не розповідав історію свого життя. Чому ми живемо удвох, поруч немає твоєї мами. Коли я зустрів Надю, вона здалася мені найкращою. А ще доповнювало те, що дівчина з заможної родини звернула увагу на бідного хлопця. Мої батьки з самого початку говорили мені, що ми не пара. Коли я повідомив що будемо одружуватися, моя мама тільки скрутно похитала головою.

Те саме було і в сім’ї Надії. Батьки проти нашого шлюбу, але дочка влаштувала їм істерику, тому змушені були дати згоду. Тим паче що Надя була чекала дитину.

Читайте також Ось так я вдало випрала паспорт чоловіка! Якщо у когось є така проблема – всім раджу

Весілля відгуляли гучне. Жити почали окремо, через те, що батьки дівчини не хотіли, щоб такий зять як я жив у їхньому будинку. Допомагати також відмовилися. Спочатку Наді подобалося, що живемо окремо, ніхто не навчає як потрібно жити. Але те що вона звикла ні в чому собі не відмовляти, позначилося досить швидко.

Моїх зароблених за місяць грошей вистачало лише на три дні. Куди вона їх витрачала, питати не можна, тому що потім істерика. Навіть коли народилася ти, моя донечко, жити не стало краще, навіть гірше.

За тобою дивилася моя мама, Надя постійно скаржилася, що їй важко, і відпочинок з криками дитини, то не відпочинок. Рік такого життя привів до того, що ми дуже посварилися. Дружина зібрала свої речі, і пішла не оглядаючись. Навіть те, що ти плакала і простягала до неї ручки, не зупинило. У квартирі наступила тиша, незвично якось що ніхто не кричить, не дорікає. Надю я побачив на суді, коли нас розлучали. Тебе вона залишила мені. Сказала, що тато я хороший і зумію виховати тебе правильно.

За все твоє життя, мама провідала тебе два рази. Перший раз коли тобі було п’ять років, вдруге, коли святкували десять років.

Я вирішив присвятити себе твоєму вихованню. Про те щоб знову одружитися, навіть не мріяв. Боявся за тебе, щоб чужа жінка не образила мою донечку. Як бачиш наразі ми з тобою живемо непогано. Є достаток, квартира своя, машина. Буде краще звичайно, коли зустрінеш чоловіка, рівного собі. Щоб гроші не стали перепоною на вашому життєвому шляху.