Люди, які мене оточують хочуть бачити мене сильною. Та правда в тому, що насправді я, як і раніше маленька дівчинка.
Втомилася весь час бути сильною. Ранком прокидатися і думати, що все в порядку. Більше не хочу говорити, що у мене все чудово.
Часто захоплювалася сильними і незалежними людьми, не могла і подумати, що стану такою ж.
Та у всього є межа, і я досягла своє…
Довший час трималася, намагалася бути сильною перед оточенням і перед собою. Намагалася встояти на ногах, та життя завдавало мені часто ударів, відбираючи в мене все, що любила.
Вибору іншого у мене не було як починати все заново, і рухатися вперед.
Читайте також: Продукти багаті на пробіотики: саме вони зможуть змінити імунітет людини в зимовий період
Були відчуття, що мені не можна плакати, що не маю права зламатися, що усі хочуть бачити сильною. Мої друзі звикли до мене такої, я ніколи не показувала свої слабкі сторони.
Та правда в тому, що я дійсно як і раніше маленька дівчинка: яка вночі одна, часто просто не можу стримати сліз. Втомилася завжди бути надійним тилом і залишатися сильною в очах інших людей.
Проблема от і в цьому, що їм навіть в голову не приходить думка про те, що мені потрібна допомога якась, вони думають, що я сильна і незалежна просто по своїй натурі.
Хочу показати свою слабинку, але так, щоб не розчаровувати людей, які знають мене завжди сильною.
Хочеться щоб поруч була людина, яка підтримає, і вислухає. Людина, яка зрозуміє та обійме.