-
Зустріла того єдиного через інтернет. Довго чекала пропозиції та на кінець, я була шокована
А почалося все з того, що мене кинув хлопець. Першого січня, коли ми разом з друзями веселилися, зізнався, що покохав іншу. Щоб не дуже мене «травмувати», дочекався свята: у компанії, мовляв, легше переживу новину… Турботливий! Після того я довго боялася зав’язувати нові стосунки. Подруга порадила для початку обзавестися віртуальним хлопцем. Я погодилася. Познайомилася і більше року листувалася з одним чоловіком у чаті. Це спілкування в Інтернеті стало для мене розрадою. Я по-іншому почала дивитися на стосунки між чоловіком та жінкою, чимало речей стали мені зрозумілими. Напередодні Нового року він запропонував мені з віртуальних зустрічей перейти в реальність. Я погодилася і він замовив столик. Ввечері 31 грудня у новій романтичній сукні…
-
Я взяв жінку з дітьми, полюбив їх як своїх, а вона взяла і залишила нас. Це була травма для дітей я не сподівався з неї такого
ОСТАННІМ рейсом повертаюсь з відрядження. Біля мене єдине в салоні вільне місце. «От пощастило», – подумала, зручно вмостившись. Аж ось на одній із зупинок автобус зупиняється , заходить чорнява жінка років 55-ти. — У вас десяте місце,- повідомив їй водій. — Ой, ледве встигла,- полегшено зітхнувши, промовила моя супутниця. — Куди так поспішаєте?- цікавлюсь. — Та додому, а в Одесі працюю швачкою. Змушена їздити, бо вдома за ту ж роботу копійки отримувала. Чоловік захворів, потрібні гроші на лікування. Ще й у сина проблеми. Ох і проблеми… — Теж занедужав? — Дякувати Богу, здоровий. Інша біда- дружина з трьома хлоп’ятами кинула й десь повіялася з коханцем. — От-та- кої!- тільки й…
-
Мені було важко з трьома дітьми. Я прочекала коханого 5 років, поки не дізналася, що у нього на чужині вже інша жінка
Як тільки я побачила Матвія, то відразу у нього закохалася. Він дуже вродливим та веселим хлопцем. Познайомилися ми з ним на день народженні моєї подруги. Згодом ми почали зустрічатися. Це був найкращий період в моєму житті. Через рік зустрічань, Матвій зробив мені пропозицію. Гучного весілля ми не робили. Після весілля ми переїхали в квартиру моїх батьків, адже зі свекрухою я жити не хотіла. Чоловік завжди розповідав, що у нього дуже напруженні відносини з родичами, тому я майже з ними не була знайома. Жили ми добре, Матвій ходив на роботу, а я навчалася на останньому курсі. Згодом у нас появилася донечка, а ще пізніше і синочок. Я була дуже розгублена, адже…
-
Щоб було щастя в сім’ї треба то щастя, як вогонь підживляти, а не плакати. Мав один інцидент з пасажиркою, та час лікує
— ВЕЧІР. Їду на виклик. Сідає в салон жінка років п’ятдесяти п’яти з червоним, запухлим від сліз обличчям. — Куди вирушаємо, дівчино? — Не знаю.Поїхали…- схлипує й витирає сльози. — Куди саме? — Мені байдуже…тепер… все одно… — Зате мені – ні! Я- на роботі. Скажіть, будь ласка, куди їхати або виходьте. — В Подільськ. — О, це інша справа, а то «мені байдуже», «мені все одно». Чого ви плачете? У вас горе? Може, допомога якась потрібна? — А-а-а, чим ви мені допоможете…Сама, мабуть, винна, – каже й заливається слізьми. — Поділіться, легше стане. — Ой, якби ж! Чоловік мене зрадив і кинув,- і знову голосить. — То, може, це…
-
Любив одну, а женився на іншій. Та на старість кохання не минуло і побачивши ту любиму пішов до неї та розбив її сім’ю
А З’ЯВИВСЯ цей «чотирикутник» у школі в 10-А, коли приїхала новенька- світла русявка Валентина.У неї відразу до нестями закохалися двоє друзів- Мишко і Гриша. Валентина почала дружити з донькою маминої колежанки й сусідки Оленою. Відтоді хлопці з усіх позашкільних заходів проводжали дівчат додому. Усі члени невеличкої компанії були дуже різними за характерами, захопленнями, рівнем знань. Дівчата співали у вокальному ансамблі, тож на шкільних вечорах «запалювали» всіх піснями.Гриша- круглий відмінник, закоханий в математику. Мишко- зірка футбольної команди. Разом їм було весело і цікаво. Мріяли про майбутнє. Гриша бачив себе студентом політеху. Подруги готувалися до вступу в інститут народного господарства. Мишко планував спортивну кар’єру. Олена таємно з восьмого класу любила Гришу. Він…
-
Моя донька викрила чоловіка, що він має коханку вся в сльозах прибігла до мене. Я знала, що він зраджує мене
…ОЛЕНА збиралася на танці. Зробивши гарну зачіску, почала наносити на личко крем, пудру. Батько Микола спостерігав за донькою і голосно гримнув: «Скільки можна! Нумо швидше наводь красу і вимітайся з хати!». Олена ніби не чула його грубих слів. Повернулась до мами, почала навчати, що їй теж давно вже потрібно частіше зазирати в люстерко. Наголошувала на тому, що зморшки не прикрашають , а жінка свій вік ретельно повинна приховувати. Олена , підійшовши до мами , притулилася до її обличчя і рясно розцілувала борозенки неглибоких зморшок. Бо кожна, як це не дивно, прикрашала обличчя любої матусі. Не встигла Олена зачинити за собою вхідні двері, як Микола теж хутко почав кудись збиратися. Ретельно…
-
Я мала сина – один мудрий та знав як копійку заробити, а інший ледацюга. Старший син пів життя допомагав ледацюзі, з боргами та навчанням
Домовилися ми з подругою Світланою піти в суботу пошопінгувати. Мені потрібен гарний посуд на подарунок, їй – пальто й чимало різних дрібниць для кухні. Допоможемо одна одній вибрати товар, бо ходити з чоловіками – не те задоволення. У них вихідний! Їм аби швидше що-небудь купити – й мерщій додому на диван під телевізор чи за комп’ютер. Чекаю Світлану пів години, вже й година минула. Телефоную – зайнято. Мабуть , щось трапилося, треба піти , може зарадити чимсь. Біжу. На одному подиху піднімаюсь на третій поверх, натискаю на дзвінок. Відчиняє моя подруга двері з телефоном в руці й червоним від сліз обличчям. — Що? Що? Що?- тільки й вистачило духу запитати.…
-
Чому всі думають, що у бабусь немає більше ніяких турбот, окрім як сидіти з внуками? Бабусі теж хочуть відпочити!
Я виховала трьох дітей, зараз вони вже всі дорослі. На цей момент мені 55 років. Старший син швидко одружився, а буквально через рік, я дізналась, що стану бабусею! Але знаєте що? Майже кожного тижня син приходить до мене і говорить: — Посидіть з онуком на вихідних. Ми хочемо відпочити й погуляти, бо ще молоді». Я завжди старалась допомагати, але невже я вже теж стара і не хочу хоча б трошки пожити у своє задоволення? Я теж маю свої справи, теж хочу посидіти за чашечкою кави зі своїми подругами. Чому я постійно повинна няньчити внуків? Минулого місяця середній син теж приголомшив новиною: — Мамо, у нас з Людою, буде дочка, так…
-
В Італії я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Він теж був українцем
Вперше свою бабусю Стефу я побачила коли мені було 3 роки. Тоді, мама розлучилася з татом й привезла мене до своїх батьків, а сама поїхала в Італію на заробітки. Жити нам було дуже важко. Через декілька років не стало дідуся й ми з бабусею Стефою залишилися самі. Вона робила для мене абсолютно все. Грошей завжди було мало, тому вона навіть пішла продавчинею на базар, часто приносила мені різні смаколики й поїла смачнющим чаєм. Саме вона захищала мене від однокласників, які постійно дражнилися, тому що росла я без батьків. Тато почав нам допомагати тільки коли мені виповнилося 14 років, а мама грошей майже не надсилала. Попри те, що росла я у…
-
Після весілля я переїхала до батьків свого чоловіка, оскільки грошей на власне житло у нас тоді не було. Так ми й досі живемо всі разом: я, чоловік, наша донька, свекор та свекруха.
Живемо ми до речі дуже добре, ніхто ні з ким не свариться. Про побутові речі ми домовилися ще з самого початку. Комунальні послуги оплачуємо навпіл, на основні продукти складаємося, а коли хочеться чогось смачненького, то це вже кожен собі окремо купує. В нас взагалі є правило: те, що лежить у холодильнику можна брати всім. Проте, рік тому все змінилося. Свекруха вийшла на пенсію й стала геть іншою. Вона раптом вирішила на всьому економити. Каже, що навіть 1 сірник можна двічі використати, якщо сильно захотіти. Не знаєте як? А ви в неї запитайте. Читайте також Я перебував у ступорі. Мені було соромно за те, що я підозрював свою жінку в зраді…