На вулиці було дуже холодно. Рідко коли така зима буває. Всі дерева були білосніжні, наче з якоїсь казочки дитинства. Марія бігла на роботу. Час від… Читати далі »Бабуся Івана дуже балувала. Говорила, що йому і так досталося, бо без батьків ріс.
Олівія була абсолютною несподіванкою для всієї нашої родини. Найбільше для мене, бо тоді я навіть не планував стати мамою… Була п’ятниця. Під час роботи у… Читати далі »Ще до пологів один із лікарів говорив мені, що як можна в 21 столітті не знати? І я справді не знала! Я приймала препарати, і була впевнена, що цього не може статися. Протягом усіх дев’яти місяців у мене не було нудоти чи іншого дискомфорту.
Моїй Катрусі двадцять один рік, розумничка, красуня, вчиться в політехніці. Хоч я і заміжня, та виховувала її, можна сказати, сама – Гриша весь час випивав,… Читати далі »Кинути його шкода, раніше треба було, а зараз просто шкода його, розумію, що геть без мене пропаде.
За своє життя, я не зустрічала таких людей, як моя свекруха. Тому для мене стало великою несподіванкою те, що ця жінка думає тільки про себе… Читати далі »За своє життя, я не зустрічала таких людей, як моя свекруха. Тому для мене стало великою несподіванкою те, що ця жінка думає тільки про себе і їй геть байдуже на сім’ю
Декілька місяці тому вийшла заміж за кохану людину, все у нас добре, а ось зі свекрухою виникли проблеми. Жінка вона непогана, добра, душевна, але якась… Читати далі »В наш час змушувати людей до такого, я вважаю, – дивно.
Батько зі своїм сином і мулом в полуденну спеку подорожував по курних провулках міста. Батько сидів верхи на мулі, а син вів його за вуздечку.… Читати далі »Притча про критику. Батько, син та осел.
В одному чудовому українському селі молоді дівчата та жінки вирішили показати усі свої вміння та майстерність. Домовились, що у неділю всі прийдуть на сільську площу… Читати далі »Притча про витвір мистецтва.
Мамо, куди ти збираєшся? – Їду до тітки Люди. Ненадовго, лише на декілька днів. – Візьми нас із собою, – благально звела очі маленька донечка.… Читати далі »Я зустріла іншого. Дуже сильно його кохаю і переїздитиму до нього жити.– А діти? Їх ти теж покидаєш?
Після відходу бабусі залишився великий будинок в передмісті, який вона заповідала мамі і нам з братом. Вирішили, що ми його продамо і купимо всім по… Читати далі »Ніколи не могла подумати, що зі мною поступить так рідна мати і улюблений братик
До сорока років Валерій Петрович розумів, що все у нього добре і вдало склалося. Гарна посада, гроші, повага, і будинок-повна чаша, двоє дітей підростають, радують.… Читати далі »Він і, правда, думав, якщо з родини не йде, то це і, взагалі, навіть зрадою, не рахується. Тільки ось дружина дурна не розуміє.