Цілком зрозуміло, що дівчинка довгоочікувана і всі її балували. До того ж, не маючи проблем з коштами, дозволялось їй все, і навіть більше. Наші діти росли разом, тому різницю в їхньому вихованні було помітно відразу. Нахабна, безтактовна і дуже лінива, ніколи не звертала увагу навіть на своїх батьків. На мої зауваження і Олі і Насті мене або просто ігнорували, або була відповідь: “я виховаю її так, як хотіла б, аби виховали мене”. Після цих слів я залишила спроби допомогти. Все ж, це їхня справа.
Але вчора мені зателефонувала Оля в сльозах і запитала поради. Її донька вже більше ніж пів року зустрічається з хлопцем, і той, буквально з перших днів переїхав в їхній будинок.
Батьки були просто поставлені перед фактом. Великого значення цьому надано не було, адже чоловік постійно у відрядженнях, а подруга майже не вилазить з роботи в комп’ютері, будучи навіть вдома. Перший місяць було все добре, Артур навіть сподобався Олі, їм завжди було про що поговорити.
Періодично хлопець не вітався і просто проходив повз з кімнати в кімнату. Також вона помітила, що він брав все, що йому було потрібно не питаючи дозволу. Оля гадала, можливо донька дозволила, а не вітався, бо задумався, у самої такі ситуації бувають.
Пройшов ще місяць і Настя з Артуром повідомили що хочуть одружитись, купити собі житло і переїхати. Після цього хлопця ніби підмінили. Як виявилось, у нього не було ніякої роботи в свої 28, як, власне і у Насті. Але ж Настя все таки донька Олі, і забезпечувати її це нормально, а от хлопець просто чужа людина, яка тягнула з них гроші.
Часто він зникав, а як повертався, то було чути різкий запах алкоголю і сигарет. Потім його посиденьки перейшли з вулиці в дім. Друзі і просто нові знайомі Артура, здавалося, взагалі ніби оселились там. Повністю заповнений холодильник зникав за день, і зрозуміло, що поповнювати його ні Настя, ні Артур не збирались. Діти постійно розважались, пили та їли, дивились фільми або серіали. В кімнаті було брудно, цей бруд з часом почав переміщатись і в вітальну з кухнею. Навіть посуд ні після себе, ні після друзів не мили. На спроби поговорити, вони відмахувались і говорили що в них немає на це часу, або просто не вбачали сенсу навіть відповісти.
Оля спробувала поговорити віч-на-віч з Настею, розповіла як все виглядає зі сторони, але донька її не слухала і тільки захищала і оправдовувала свого нареченого. Це зрозуміло, адже коли кохаємо, то не бачимо очевидних речей, а от вже пізніше очі відкриваються. Проте ця ситуація не нормальною і її потрібно вирішити.
Далі почалось просто повне ігнорування існування батьків. Одного разу все ж вдалося з ними поговорити і на питання, за що пара після весілля збирається жити, вони відповіли, що їм повністю вистачає того, що дають Оля з чоловіком. І жити їм також повністю зручно батьківському будинку, тому наречені передумали купувати своє житло.
Якось, донька з Артуром поїхали відпочити з друзями за місто, а Оля з чоловіком залишились вдома і просто відпочивали в тиші, як раптом, почули клацання замка вхідних дверей. Подруга пішла запитати чому діти так швидко повернулись, але побачила там одного з друзів Артура. Як виявилось, ключі від будинку йому дав сам Артур, на випадок, якщо тому щось буде потрібно.
Після цієї розмови, я все ж таки попросила свою доньку поговорити з Настею, розкрити очі, що хлопець нею просто користується і витягує гроші. Дівчата посварились і моя Юля була звинувачена в тому, що просто заздрить їхньому щастю і хоче забрати Артура собі.
Моя подруга Оля, дуже добра людина, для своєї родини вона віддасть все що має, але ось ця фатальна помилка в вихованні, навіть такої довгоочікуваної дитини коштує їй дуже дорого. Попросити їх піти з дому не може, донька цього хлопця теж не залишить. Як бути в такій ситуації? Якщо зараз, навіть до весілля така ситуація, то після нього краще точно не стане.