Чи справді ми хворіємо? Яка причина нашої хвороби насправді.

Не завжди причиною хвороб можуть бути бактерії або віруси, серед основних також – страх з приводу здоров’я, спосіб уникнути неприємної справи та навіть бажання відпочити.

Найпоширенішою причиною захворювань є постійний страх з приводу того, чи не хворі ми чимось жахливим. Причин для появи таких думок багато. Наприклад, це може бути опис симптомів хвороб в різній літературі, досвід захворювань ваших рідних і знайомих, а також впливає перегляд фільмів та телепередач.

В цілому, страх захворіти – нормальне явище у великої кількості людей. Він виконує також і позитивну роль, адже змушує людину прийняти якісь міри, щоб уникнути захворювання. Але частіше – все зводиться до безкінечних переживань, думок про хворобу.

Відтак, підсвідомість сприймає це як затяжну стресову ситуацію. Отримавши довгоочікувану подію про яку постійно думає, тобто хворобу, людина повинна заспокоїтись, тому що логіка підсвідомості достатньо примітивна і не змінюється з часом. Натомість, зазвичай, переконавшись в тому, що страх виявився виправданим, людина поринає в наступну стадію переживань, тобто в боротьбу з захворюванням, яке породив своїми ж страхами.

«Усі хвороби від нервів»

Часто за фізичною недугою лежать не тільки об’єктивні фізичні причини (погана екологія, віруси, нездорова їжа, генетична схильність), але і психологічні, такі, як:

• внутрішні конфлікти,
• вторинні вигоди від хвороби,
• психотравми,
• ідентифікація з еталоном,
• батьківське програмування,
• самонавіювання через фрази і репліки.

Це може проявлятися у вигляді незначних м’язових затискачів і напруги, а іноді, якщо доходить справа, і у вигляді хронічних, важко виліковних захворювань. Саме такого роду хвороби, мають глибокі психологічні корені, і називають психосоматичними (від грец. «Психо» – душа, «сома» – тіло) Одним словом, накопичуючись в психіці, недуги починають проявлятися на фізичному рівні, в тілі і в його стані.

Хороша новина в тому, що усвідомлюючи коріння психологічних проблем, набагато легше позбутися від фізичної недуги. Психологи і психотерапевти давно вивчають причинно-наслідковий зв’язок психіки і захворювань і виділяють основні причини психосоматичних проблем:

Внутрішній конфлікт

До психосоматичного захворювання може привести внутрішній конфлікт людини. В основі будь-якого конфлікту лежить протиріччя між нашими потребами, бажаннями, переконаннями, почуттями, заборонами, соціальними правилами. Як правило, недозволений конфлікт пригнічується і ховається в підсвідомості, і на поверхні існує лише видимість перемоги однієї частини особистості над іншою.

Пригнічуваний роками конфлікт насправді ж нікуди не зникає, а починає проявлятися у вигляді психосоматичних проблем.

Читайте також:14 способів заспокоїти свої нерви і перестати злитись через дрібниці.

Хвороба, як спосіб відпочинку

Ще одна дуже поширена причина, через яку ми інколи хворіємо – нам хочеться відпочинку. Наприклад, дуже напружений ритм роботи, який не залишає часу на відпочинок, можливо, ваші внутрішні установки не дозволяють вам відпочивати, коли інші працюють. Відтак, ви не бачите виходу, як зупинити цей безперервний “біг по колу”.

У цей момент організм ваш дуже виснажений, тому ви хворієте, щоб зі спокійною совістю відпочити. Якщо б у вас не було внутрішнього «замовлення» на відпочинок, то організм не дозволить собі хворіти, реалізуючи внутрішнє замовлення господаря: “Немає коли витрачати час на дрібниці, потрібно займатись справою”.

Отож, чи хворіємо ми також залежить від нас, наших бажань та думок, якими потрібно навчитися керувати.

Психотравма і досвід минулого

Істотну роль у формуванні психологічно обумовлених захворювань грають події, забарвлені страхом або жахом, – одним словом, психотравми.

Підсвідомість пригнічує в собі осередки невтамованого болю: неприємності, які відбулися у вашому житті (найчастіше в дитинстві) застряють у вашій психіці – як непрожовані шматки їжі застряють в горлі. І незважаючи на те, що травматичний епізод міг статися давно, він продовжує впливати на людину в сьогоденні, і досвід пережитого немов друкується в психіці і тілі.

Так, заїкання або нервовий тик можуть бути пов’язані з пережитим переляком в дитинстві.

А проблеми із зором можуть розвинутися внаслідок якогось страшного видовища, що викликав у людини страх, почуття провини або сором, і, таким чином, хвороба «допомагає» не бачити того, чого бачити не хочеться.

Хвороба, як спосіб уникнути неприємної справи

Також ви хворієте тоді, коли не дуже хочете щось робити. Відрядження, потрібно виконати нудну справу, зустрічатися з неприємною людиною. Щоб уникнути цих ситуацій, ідеальним варіантом для багатьох – захворіти. Адже це вагома причина не виконувати поставлені завдання, а також нагода відпочити.

Ідентифікація з еталоном

Психосоматичні захворювання можуть з’явитися внаслідок ідентифікації з людиною, яка має вже подібний симптом або недугу. Неусвідомлене копіювання і наслідування може бути наслідком сильної емоційної прихильності до людини.

Часто діти наслідують батьків і переймають не тільки дорослі манери і звички, а й захворювання. Так часто зовсім юна дівчинка починає страждати ожирінням, неусвідомлено копіюючи свою гладку матір.

Батьківське програмування

На жаль, в силу своєї необізнаності і недосвідченості, батьки допускають серйозні помилки у вихованні дітей.

Підсвідомість дитини може дуже легко підхопити випадкову репліку і перетворити її в незаперечну істину. Так, наприклад, почуті від батьків фрази: “чоловіки живуть до 60 років”, “у нас ця хвороба сімейна”, “ми товсті – це спадковість” – докорінно можуть змінити фізичний розвиток дитини і створити проблеми зі здоров’ям у майбутньому.

Самонавіювання через фрази і репліки

Також програмування на захворювання як самопереконання може проявлятися в повсякденній мові людини. За звичкою використовувані людиною фрази, наприклад: «мене нудить вже від…», «в печінках сидить», «за нього серце болить», «голова йде обертом…” – можуть згодом привести до психосоматичних недуг.

Самопокарання

Часто нещасні випадки і травми є наслідком несвідомого самопокарання, яке обумовлено почуттям провини, як правило, за помилки минулого як реальні, так і часто надумані (наприклад, в дитинстві), але які цілком впливають на людину по сей день.

Самоїдство, потяг до мазохізму, безпосереднє бажання захворіти полегшує внутрішнє відчуття провини, – все це може бути причиною недуги, яка істотно ускладнює життя.

З вищесказаного видно, що лікувати тіло треба грамотно: не тільки ліками і процедурами, але і роботою на рівні психіки.

І тоді на шляху до одужання при комплексному підході хвороба – це покажчик на внутрішні проблеми і потенціал для саморозвитку.

Відштовхуючись від інформації, яку надала нам та чи інша хвороба, ми можемо навчитися краще розпізнавати свої потреби і задовольняти їх. Так хвороба може принести реальну користь.

Тіло – це дуже ресурсний простір для розвитку особистості, в тому числі і через захворювання. І хвороба – це наочний сигнал, розуміючи який, ми швидше можемо знайти шлях до себе.

Хвороба, як спосіб існування

Ще один популярний і поширений спосіб – “замовлення” собі захворювань з ціллю зайняти вільний час. Наприклад, пенсіонери часто хворіють, оскільки хвороба дає їм заняття: ходити по лікарнях, дотримуватись режиму прийому ліків або процедур. В результаті їхнє життя наповнене сенсом, людина відчуває, що вона чимось зайнята.

Друга категорія “борців” за своє здоров’я – домогосподарки. У них часто виникає боротьба із зайвими кілограмами. Головне в цій справі – сам процес, режим, а не результат. Відтак, цей процес часто розтягується на роки і залишає можливість займатись ним, поки буде бажання.

Зазначимо, так буде продовжуватись, поки людина свідомо не обере собі якесь інше заняття, тоді необхідність боротьби за здоров’я зникне.