День народження Галини Петрівни пройшов весело

В тещі день народження. Вона запрошувала їх приїхати раніше, щоб Ніна допомогла приготувати святковий стіл. Гостей не багато запрошено, але Галина Петрівна в усьому любить порядок. Для Романа їздити до тещі в гості, то свято. Ось уже вісімнадцять років, як вони одружені з Ніною. Він не пам’ятає, щоб Галина Петрівна в чомусь докоряла його. Завжди справедлива, мудра, найде відповідь на всі запитання.

Мамі Ніни виповниться шістдесят років. Ювілей. Вони з дружиною довго думали, що їй подарувати. Адже у свій час вони жили в достатку. Наразі пенсія, тому приходиться Галині Петрівні бути економною. Взагалі то, коли одного разу розмовляли, то вона говорила, що на пенсії не хоче сидіти вдома. Мріє побувати в історичних містах країни, і не тільки. Бажала б відпочити десь за кордоном.

Тому Роман із дружиною вирішили подарувати їй відпочинок в Єгипті взимку. Зібрали кошти, які в них були, оплатили путівку, і в конверт гроші поклали, щоб на різні витрати вистачило. Діти Женя і Катя придумали замотати подарунок так, щоб з виду був доволі великий. Бабуся нехай угадує, що вони дарують. Вечір минув весело зі сміхом. Діти люблять Галину Петрівну. Якщо збираються їхати до неї, то для них свято.

Читайте також Тому я відмовила тітці

Наступного дня, коли під’їхали до будинку бабусі, Женя і Катя швиденько побігли вперед. Роман і Ніна йшли позаду з великим букетом троянд. Галина Петрівна зустрічала їх на порозі з радісною посмішкою. Діти подарували великий пакет, і нетерпляче чекали, поки бабуся його розмотає. Коли нарешті вона побачила подарунок, зі сльозами на очах обнімала всіх, дякувала. Саме про таку поїздку мріяла, побувати на морі в іншій країні, а тут в Єгипет.

День народження Галини Петрівни пройшов весело. Гості веселилися, сказано багато приємних речей. До вечора стомлена, але щаслива бабуся допомагала Ніні прибирати зі стола. Коли з прибиранням було покінчено, Роман повідомив, що додому поїдуть сьогодні. На завтра Ніна з дітьми хоче піти купувати їм верхній одяг на зиму. Скоро зовсім холодно буде, а їхні куртки малі, швидко ростуть дітки. Жені п’ятнадцять років, Каті десять.

Коли виходили з будинку, Галина Петрівна попросила Романа пройти з нею. За будинком стояла новенька машина. Ключі від неї в руках бабусі. Вона віддала їх зятю, і сказала, що машина їхня. «Як же я люблю свою тещу, – думав Роман,- не тільки за подарунки, а за те що вона просто є в нашому житті».