Історії

Діти  не приїжджають до матері, кажуть шо далеко їхати

Діти  не приїжджають до матері, кажуть шо далеко їхати

Марія Іванівна має п’ятьох дітей. Живе вона одна в cелі.

Діти виросли, роз’їхалися хто куди. Сини одружилися, дочки вийшли заміж. Вже й онуки майже виросли, а Марія Іванівна навіть і не знає, як вони тепер виглядають, тому що бачила їх зовсім маленькими.

Влітку діти їдуть відпочивати за кордон до теплого моря, а не до матері в село, решту часу працюють.

Так проходить рік за роком, Марія Іванівна зовсім одна і допомогти нікому. Будинок занепадає, паркан зовсім розвалився. Дров напилить і нарубати нікому, а без дров в селі взимку ніяк.

Читайте також: Мама і тато в мене хороші, але тільки вони не знають міри у випивці

На щастя поруч з Марією Іванівною оселилася родина. Чоловік, дружина і двоє дітлахів. Сім’я переїхала з міста, вирішили жити на свіжому повітрі і навіть завели господарство-козу, курей і порося.

Андрій і Тетяна (так звали чоловіка і дружину), звичайно познайомилися зі своєю сусідкою і були раді її порад по веденню господарства, догляду за тваринами. Марія Іванівна з задоволенням ділилася з ними всім, що знала і вміла.

Їй було радісно спостерігати за новими сусідами, такими дружними і веселими. Їм все було в новинку – і замерзла річка, на якій можна кататися на ковзанах і величезна російська піч, в якій виходить така смачна їжа.

Нові сусіди знали, що у Марії Іванівни є діти, тому були впевнені, що їй допомагають.

Але час минав, до Марії Іванівні ніхто не приїжджав. Нові сусіди з делікатності нічого не питали Марію Іванівну, але для себе вирішили, що будуть їй допомагати.

Андрій відремонтував паркан, підправив ганок з провалюється дошками, полагодив дах, що протікає.

Тетяна прибрала в будинку, пошила нові фіранки на вікна в будинку Марії Іванівни.

Марія Іванівна намагалася заперечувати, але нові сусіди свою допомогу їй надавали так своєчасно і делікатно, що опиратися не було можливості.

Діти дуже полюбили свою нову ,,бабусю”, у неї було стільки нереалізованого тепла для них і стільки цікавих історій, що вони буквально ходили за нею хвостиком.

На даний момент всі здаються дуже – дуже щасливими, адже для щастя нам потрібно всього лише трохи тепла і участі. А ще бути кому, то потрібне.