У шлюбі з Михайлом ми вже 18 років. Мені 46, йому 40 років. Я заміжня вдруге, від першого шлюбу є син 24 роки, живе окремо від нас, та й ріс в основному з бабусею, тобто наших відносин не ускладнює. У нас в шлюбі двоє синів 6 і 12 років.
Приблизно 7 років тому у мого Михайла з’явилася коханка, потім вони розлучилися на пару років, потім знову стали працювати разом, зв’язок відновився. Я не мала прямих доказів, але я розуміла, що вони близькі. Вчора Михайло сказав мені, що ця Ірина зробила ЕКО з його допомогою і чекає дитину, точніше – діток – двійня.
Читайте також Так як ми з чоловіком і дітьми орендуємо квартиру, вирішили прийняти пропозицію тітки, яка давно нас кличе до себе.
Всі учасники нашого дивного “союзу” фінансово самостійні і забезпечені люди, тобто питання заробітку, на що і де жити, чим годувати дітей не розглядається ні для мене, ні для чоловіка, ні для неї. Михайло каже, що любить і мене, і її, і наших дітей, і майбутніх.
Каже, що почувається винним тільки за те, що обманював, що не сказав одразу про вагітність, тим більше що вони її давно планували. З нашого дому переїжджати до Ірини не хоче.
Одного дня я навіть зустрілася з коханкою мого чоловіка. Треба ж було якось обговорити всю цю ситуацію, і подальші дії, бо я до кінця не розуміла, чого вона хоче. Все виявилось досить банально. Мій Михайло був їй потрібний лише для одного – стати мамою.
Це вже була не перша спроба в клініці. Перші не принесли результату.
Жити і щось вимагати від Михайла вона нічого не буде. Мені просто дивно, чому мене ніхто не запитав, чи подобається мені ця історія…
Чоловік сказав, що якщо поставлю його перед вибором, то він буде змушений піти. Але куди? Вона ж його не хоче… Ситуацію, що склалася він називає “складною, але не критично”. Я поступово теж перестала сприймати те, що трапилося як щось грандіозне.
Може це і дивно, але істерик влаштовувати я точно не буду – давно вже не дівчинка і вмію тримати себе в руках. Наші діти свого тата люблять, так що якщо розлучатися, то варіант “розійтися і забути” не пройде. Через свої почуття позбавляти дітей батька я не хочу.
Якщо не розлучатися, мені складно буде примиритися з наявністю у чоловіка другої сім’ї.Михайла я досі люблю, і бажання шукати когось інакшого у мене немає.
До коханки я не відчуваю ненависті. Вона ніколи не кохала Михайла, не маніпулювала ним, не виклянчувала собі подарунків, не ставила умов наприклад “Я або вона”. І взагалі вона досить позитивна людина, просто здійснила свою мрію з допомогою мого чоловіка.