Бабусі немає в живих вже більше восьми років. В її будинку живе рідна сестра моєї мами, тьотя Оля, яка давно розлучена, а дітей в неї немає. Так як ми з чоловіком і дітьми орендуємо квартиру, вирішили прийняти пропозицію тітки, яка давно нас кличе до себе.
І ось, коли ми погодились, все змінилося. Не думала, що опинюсь в такій ситуації
Читайте також Багато разів ловила чоловіка за любовними листуванням з іншими дівчатами.
Я виросла в хорошій сім’ї з великими цінностями, ми з повагою ставимось до батьків та рідних. У моєї мами є сестра, жила вона завжди з моєю бабусею, а ми ходили до них в гості. Бабуся пропонувала переїхати до них, але я все відмовлялася.
Зараз бабусі немає вже 8 років, а в її будинку живе так само моя тітка, вона давно розлучена, дітей немає, живе одна, запропонувала мені переїхати (у мене чоловік і діти). Ми погодилися. Порадилися з нею, що можна змінити в будинку, що добудувати, де зробити ремонт, тітка на все дала свою згоду.
Була осінь, ми перевезли багато чого свого, вирішивши і поставивши до відома тітку, що вже пізно з ремонтом, ми прискладаємо за зиму грошей і навесні почнемо все, що обговорювали раніше.
Ходили в гості, все як завжди. Потім тітка сказала, що прийшов один чоловік, начебто колись намагався за нею доглядати в минулому, так вона тоді слухала бабусю, яка говорила, що Степан, хитрий, ледачий, розлучений, навіщо такий чоловік їй знадобився.
Вона тоді погодилася з думкою бабусі. Зараз вона його впустила в будинок жити, він нам не знайомий.
Прийшли як завжди в гості, побачили його, тітка Оля так і сказала, мовляв, живу тепер з ним. Ви навесні переїжджайте, просто вхід окремо зробіть від нас і все.
Були днями у неї, багато говорили, знову планували (я, чоловік мій і тітка) і вирішили, що з понеділка можна привезти робочих для роботи під ключ. Приїхали з робітниками і матеріалом, увійшли на подвір’я (в будинок ми не потрапили), вийшли тітка і її співмешканець.
Тітка Оля мовчала і відійшла, говорив Степан: “Заберіть все своє, але негайно, ми будинок продаємо і в інше місто їдемо жити”. Ми, звичайно, не повірили, стояли в ступорі, і перед робітниками людьми так соромно було.
Я не знаю, що зробити, як вчинити, адже він там всього місяців п’ять, і раптом вирішив будинок продавати, в якому моє дитинство пройшло у бабусі з тіткою, а зараз він став командувати, а вона його слухає.