Перейти до вмісту

До прийняття судом остаточного рішення ще місяць, але я впевнений, що не хочу бачити ні дружину, ні її дитину.

З дружиною ми зустрілися в університеті, вона відразу мені сподобалась, і я закохався. Через кілька місяців після знайомства, ми одружилися. В шлюбі вже 6 років. Дітей ми не спішили заводити, оскільки хотіли спочатку придбати житло.

Пів року тому купили квартиру та зробили ремонт. Здавалося все чудово, можна і про сім’ю думати. Оксана довго не могла мати дітей. Ми відвідали багато клінік, проходили різні курси лікування та терапії, однак нічого не давало результату. В кінцевому результаті лікарі поставили діагноз, що я не можу мати дітей.

Я довго не міг прийти в себе, був наче в тумані. Мені нічого не хотілося, я все частіше пропадав на роботі, в спортзалі, в барі. Мені не хотілося йти додому, дивитися дружині очі, мені було ніяково перед нею. Оксана також в стороні не залишалася, всяко мені цим докоряла. А потім одного ранку вона мені заявила, що чекає дитину. Я не повірив, оскільки лікарі сказали, що я не можу мати дітей. Коли я висловив свою підозру, і натиснув на дружину, вона зізналася мені, що зрадила. Все це сталося, коли я їздив на ще одну процедуру, яку порадив мені один мій колега. В нього теж була така ж проблема.

Оксана мене запевняє, що все робила заради нашої спільної дитини. В цей же вечір дружина зібрала речі і поїхала до батьків, а я наступного дня подав на розлучення, адже не міг по-іншому. Я кохав свою дружину, а вона вчинила зі мною так.

Читайте також Виявляється, ми не одні, до кого наш педагог мав таке упереджене відношення. До того ж деякі діти розповідають, що вона дозволяє собі дати учням стусана, або навіть обізвати.

До прийняття судом остаточного рішення ще місяць, але я впевнений, що не хочу бачити ні дружину, ні її дитину. Мені дуже боляче, бачити її і знати, що вона носить дитину від іншого. Я погано сплю, майже не спілкуюся ні з ким. Відволікає лише робота.

Я дуже розчарований та злий на Оксану. Не знаю, як мені далі жити. Кохаю свою дружину і не можу повірити в усе, що відбувається. Чому вона так зі мною вчинила? Вона продовжує мені писати кожного дня, про те що любить, що хотіла як краще. А мене аж нудить від її слів.