Доньці був рік, коли Аня почала мені зраджувати.

Ми з Анею познайомилися, коли нам було по 16. Багато хто говорить, що молоді шлюби швидко розпадаються. Але, коли я робив їй пропозицію, то навіть подумати не міг, що це про нас. Наше майбутнє здавалося мені веселим та безхмарним. Вона була моєю першою і мені здавалося, що останньою.

Мені здалося, що у нас багато спільного. Ми обоє любили читати, дивилися фільми, гуляли та рахували зірки. Ми щиро вірили, що нам вдасться створити міцну та хорошу сім’ю. Попри молодий вік ми обидва були відповідальними та дуже хотіли мати спільне щастя. Також ми щиро вірили, що зможемо заробити достатньо грошей, щоб забезпечити собі комфортне життя та побут. Але ми обидва помилялися.

Я швидко покликав Аню заміж, а вона з радістю погодилася. Через 9 місяців шлюбу у нас народилася донька. Я робив усе, що від мене залежало: намагався заробляти на сім’ю, піклувався про дружину та доньку. А от Аня до такої відповідальності за когось окрім себе готова не була. Вона не була готова вставати вночі до дитини, перевдягати її, годувати, коли самій хочеться спати. Ці обов’язки впали на мої плечі.

Вийшло так, що сімейний бюджет поповнював я і ще за дитиною доводилося у вільний час дивитися мені. Я просив Аню щоб вона щось поміняла, але все марно. Я благав її знайти хоча б підробіток, щоб хоч трохи допомогти мені утримувати сім’ю. Та вона мене ігнорувала і в цьому плані і в плані догляду за дитиною.

Читайте також Спаржа — корисні властивості про які мало хто знає.

Але я вірив, що все зміниться. На жаль, не змінилося. Доньці був рік, коли Аня почала мені зраджувати. Вона постійно десь шлялася зі своїми подругами, часом навіть випивала. Я не став це терпіти – взяв доньку і пішов. Пройшло багато часу перш ніж я знову почав вірити жінкам і вирішив другий раз одружитись. Всі боялися, що друга дружина буде така ж, як і Аня. Але другий раз мені пощастило більше. Катя виявилася хорошою дружиною. Вона прийняла мою доньку як свою, у всьому про неї дбала. Крім того, Катя працювала, тому мені одному не доводилося тягнути сім’ю на своїх плечах. Донька дуже полюбила Катю, невдовзі почала називати її мамою.

І от через 11 років подзвонила моя колишня дружина. Весь цей час її не було діла до доньки. Вона нарешті взяла себе в руки і мріє спілкуватися зі своєю донькою. Кажуть, тепер у неї є робота і нова сім’я. А я от думаю – потрібна моїй доньці така мама, якій 11 років не було до неї діла?