Довгий час Ігор тримав це у секреті від мене та був впевнений, що я ні про що й не здогадуюсь.

З Ігорем ми знайомі вже вісім років, з яких шість — одружені. Увесь цей час у нас з коханим була мрія — назбирати на власне житло. Відверто кажучи, кошти відкладав лише чоловік, оскільки я домогосподарка. Після весілля Ігор сам запропонував мені піти з роботи та взяти на себе домашні клопоти, адже він дуже добре заробляє і нам цілком хватає для комфортного життя.

Я вже знайшла для нас чудову двокімнатну квартиру в новобудові, у чудовому районі, з великим балконом та просторою кухнею. До його роботи їхати всього п’ятнадцять хвилин, а неподалік є хороший садок та школа. Я продумала кожну деталь у новому домі, від кольору стін до дизайну дверних ручок.

Читайте також Зараз мені не зручно жити у приватному будинку, бо я хочу сконцентруватися більше на особистому житті та роботі, а не на грядках та побутових проблемах.

Проте усі мої мрії були безжально зруйновані. З’ясувалось, що замість омріяної двокімнатної квартири, мені дістанеться лише однокімнатна, а на решту грошей Ігор купить квартиру ще й своїй сестрі.

Довгий час Ігор тримав це у секреті від мене та був впевнений, що я ні про що й не здогадуюсь. Але ж хіба я сліпа? Я швидко помітила, що Ігор поводиться дивно. Ледь не щодня мій чоловік їздив до своєї матері, начебто провідати, але насправді, щоб обговорити усі деталі.

Усі варіанти запропоновані мною, чоловіка категорично не влаштовували. То ціна зависока, то район поганий, то сторона не сонячна. На його ноутбуці я знаходила пошукові запити виключно з однокімнатними квартирами. Спершу я не надто розуміла, що відбувається та чекала, що чоловік сам усе пояснить. Проте усю правду я дізналась лише коли прийшов час покупки. З’ясувалось, що Ігор купив дві квартири, одна з яких для його вже дорослої сестри. Пояснив коханий це тим, що у нього не було іншого виходу.

Ще з дитинства його матір привчила, що він зобов’язаний піклуватись про свою молодшу сестру та робити для неї все. Проте я зовсім цього не розумію. Ще на першому курсі Ігор влаштувався на роботу, щоб не брати грошей у батьків, усі роки відкладав та допомагав сім’ї.

Після весілля ми переїхали на орендовану квартиру, а Ігор став збирати на власне житло. В той час як Катя, сестра чоловіка, і досі живе більшою мірою коштом батьків. І тепер, виявляється, що він ще щось їй винен?

Ігор сказав мені так: «У Каті склалась непроста життєва ситуація. Вона геть не вміє думати про майбутнє, живе лише сьогоднішнім днем. Жила на орендованій квартирі спершу з одним хлопцем, потім з іншим, а коли платити стало нічим, то переїхала у квартиру матері. Їй вже двадцять п’ять, про дітей час подумати, а кутка свого немає. Я мушу їй допомогти.

Я ще з ранніх років зрозумів, що витрачати гроші на моменті задоволення — безглуздо. То ж я почав відкладати. Про своє рішення я сестрі розповів відразу. Вона теж почала потрохи щось відкладати, але виходило у неї це, чесно кажучи, погано. Мама теж віддала усі свої заощадження. Ось так потрохи ми й назбирали їй на маленьку квартирку. Оформити її я вирішив на маму, гадаю, так поки буде правильно. А з часом, може сестра і розуму набереться.

Хай там як, своє рішення я вважаю правильним. Не зміг би я спокійно жити у своїй розкішній двокімнатній квартирі, знаючи, що моїй рідній сестрі ніде подітись.

А тобі, люба, не варто про таке хвилюватись. Я тебе дуже кохаю і готовий завжди забезпечувати. З часом неодмінно назбираємо і на двокімнатну квартиру для нас та наших майбутніх діток!»