У нашому студентському житті сформувалась своя компанія. І був в нас найгарніший та найрозумніший хлопець — Славко. Якось хлопцеві запропонували роботу в місті, тому він був змушений поїхати від рідного дому. Вдома у нього залишилася дівчина Світлана, яка в інституті вважалася однією з найкрасивіших. Зі Славком вони були чудовою парою, на яку приємно дивитися.
На вокзалі Світлана проводжала Славку: було видно, що їм важко розлучатися. У місті за Славком почала бігати дівчина, яку звали Аня. Спочатку усі думали, що Славко вірний своїй дівчині і тому не буде піддаватись провокаціям, та захоплення Анею взяло своє. Почали Славко та Аня ходити разом на танці, а потім взагалі почали жити удвох. Славко думав, що він пограється з дівчиною і все забуде. Проте так не сталось.
Коли Славко повертався в рідні краї, то до Свєти дійшли чутки про невірність. Звичайно, що дівчина одразу відреагувала і почала істерику, адже вона дуже любила його. Славко не міг нічого сказати, а тому вони розійшлись. Світлана дуже довго плакали і не могла забути про коханого.
Після тривалої перерви в роботі, Славко повернувся в місто. Аня також зустріла його, не знала, що відбувалось в селі, а тому була рада бачити його. У хлопця були сумніви щодо Ані, але дівчина таки отримала те, що так бажала. Через незаплановану дитину, Славко прийняв рішення женитись.
Читайте також Якось одного разу я сказала, що беру на вихідні лише Міланку, бо з малим я так і не знайшла спільної мови. Моя невістка в обличчя сказала мені, що або двоє дітей, або ніхто, син був на її боці, і навіть мій чоловік приєднався до них, сказавши, що я дивна і що моє серце зроблене з каменю.
Дивне це було весілля. Почалося з того, що коли молодята виходили з РАЦСу, несподівано з’явилася колишня дівчина Славка (Світлана). Вона вручила йому букет жовтих тюльпанів і відразу пішла. Розгублені Славка і Анна стояли з цим букетом і тихо про щось сперечалися. Про що була та розмова ніхто не знав.
Славко повернувся у зал, де сиділи усі гості. У нього був дуже нервовий стан, а тому він вирішив хильнути зайвого. Аня намагалася прибрати пляшку подалі, але він грубо відштовхнув молоду дружину. Тут втрутилася теща – мати Ані, яка тихенько шепнула Славкові, що йому потрібно піти трохи відпочити. Славка, не соромлячись гостей, вказав тещі «світлий шлях», за яким їй слід піти. Жінка зі сльозами на очах пішла з весілля своєї дочки.
Ну, а потім настали звичайні будні; Славкові і Ані треба було вчитися жити разом, якщо вже одружилися. Молода дружина старалася з усіх сил: працювала, прибирала і готувала чоловікові обіди, кожен день зізнавалася в коханні. Тільки любов та була лише з боку Ані. Навіть коли появились діти – одна дитина за іншою, він прийняв їх як належне: є сім’я, значить повинні бути діти. Вони разом їздили за покупками, радилися, але смаку життя Славко не відчував. Це був той випадок, коли не стерпів і не полюбилося. І життя їх було схоже на розбиту чашку.
Через двадцять років, коли ми зустрілися всім курсом, Аня і Славко теж приїхали. Аня було як завжди ефектна, з макіяж і в гарній сукні, а от Славко набрав зайвих кілограмів, почав носити старий одяг і зовсім не був схожим на того красеня, якого ми так усі пам’ятали.
А от у Світлани життя склалось по-іншому, адже вона зустріла чоловіка доброго, порядного і успішного. Трепетне ставлення Максима назавжди зачепило серце Світлани. Чому Славко не розлучився з Анькою – незрозуміло. Може його діти тримають, а може втратив він будь-які надії повернути свою любов, яку так безтурботно зрадив по молодості років. От так буває, друзі.