У нашій сім’ї неймовірне свято — Катя буде нареченою. Разом з чоловіком ми спланували весілля до найменших дрібниць. Крім нашої донечки у нас є ще молодий син. Цього року, ми вперше будемо мати досить серйозне святкування, і я хочу, щоб цей день назавжди всім запам’ятався.
Каті виповнилося 27 років, а її нареченому Мирославу 30 років. Вони гарна пара. Я вже не можу дочекатися того дня, коли моя донечка одягне білу сукню.
Але коли ми почали обговорювати деякі деталі святкування, то у нас виникли непорозуміння з Катею.
Справа ось в чому. Ще з дитинства Катя дружить з Галинкою. Вона дуже приємна дівчина, завжди приходила до нас в гості. У неї порядні батьки, яких наша сім’я дуже поважає. Але дещо мене в ній засмучує.
Коли Мирослав зробив пропозицію Катрусі, вона одразу повідомила нам, що Галина буде її першою дружкою, а другої буде двоюрідна сестра, яка живу по сусідству.
На рахунок двоюрідної сестри я нічого не маю проти, а ось Галина взагалі не підходить у ролі дружки. Річ у тім, що дівчина ще з дитинства інвалід. В неї є дефект ноги. В Галинки одна нога коротша іншої, а тому вона сильно шкутильгає.
Вона не носить взуття на підборах, а тут така важлива роль. Дружки ж повинні бути у пишних сукнях, і звичайно ж, у красивому взутті. Я досі не можу зрозуміти, чому моя донечка обрала її. На неї ж всі будуть звертати увагу.
Ми оплатили дорогу фото та відеознімку, а вона може зіпсувати загальну картину своїм недоліком. Всі почнуть її жаліти, замість того, щоб милуватися моєю донечкою та її чоловіком.
Коли я вирішила поговорити з Катрусею та запропонувати їй поміняти дружку, вона на мене сильно образилася. Сказала, що навіть нічого не хоче чути про це. Тільки вона буде керувати на своєму весіллі, а не я. Мені якось ніяково. Я тільки хочу для неї найкращого.
Мій чоловік сказав мені не втручатися в її справи, але я не можу залишатися осторонь, мене цей факт дуже турбує.