Хлопець до дочки ходив, але про весілля – жодного слова. Стара ворожка кинула карти і сказала, що цьому хлопцю інша дівчина назначена

Вночі Ольга проснулась від телефонного повідомлення, боялась жінка нічних дзвінків. І тут на мобілці висвітлило від дочки. Ольга аж скрикнула.

– Наша Настуня заміж виходить! Подивись, Остапе.

Показала фото з підписом: «Нарешті». На фото щаслива дочка тримає коробочку з каблучкою і квіти. А збоку невдоволений жених.

– А що це він не радий? – запитав чоловік, помітивши кислий вигляд майбутнього зятя. Ольга теж не сподобала собі такий настрій. Але була рада за дочку.

Чоловік повернувся до стіни – і вже за мить захропів.

«Як він може спати у такий момент?!» – подумала Ольга. А сама подумки прикидала, скільки-то коштує плаття, який ресторан обрати, на яке число молодята схочуть весілля. То клопоту скільки! А ще ж подумати кого з гостей кликати! З цим у голові Ольга і заснула.

Коли дочка повернулася з Турції, з своїм вже не хлопцем, а нареченим, то Ольга її розцілувала на радощах.

– Яке в тебе заручальне колечко гарне!

– Ми разом його в Турції купили. – відповіла дочка.

Ользі не сподобалося, що таким способом дочка буде заміж виходити.  Хотілося б, щоб як у кіно – з великим коханням, несподіваним сюрпризом, зать просив руки, щоб потім запитав дозволу у мами-тата. Але вже як є.

Скупилися вже до весілля. Лишилося тільки заручини зробити. Як раптом по телевізору стали показувати новини про пандемію з Китаю Спочатку цьому не надавали значення, мовляв, де Китай, а де ми. Та коли в Україні закрили кордони і оголосили жорсткий карантин, Ольга запанікувати . Як так, завдаток дали, заяву занесли, а тут заборонили масові заборонили.

Читайте також: Тільки Микола хотів під’їхати візком до жінки, як раптом похоронний вінок впав. – Буде біда! – крикнула сестра Миколи

Заміж без весілля дочка не хотіла. Ольга говорила , що так робить більшість, спочатку розписуються, а потім через кілька місяців, а то й пів року гуляють весілля. Карантин можна перечекати.

– Та що ти, мамо, говориш! – дочка провадила, мовляв, наречений хоче все зразу, а ні – то ні.

– Як?! – Ольга  дивувалася. То ж карантин, він доросла людина, хіба не розуміє, що весілля зараз заборонені, та й хтозна, коли дозволять?!

–  Так він женитися буде?- з криком та острахом спитала Ольга.

– Не знаю… – знову залилася сльозами дочка.

Мабуть, не вельми хотів до женячки. А тепер відмовку знайшов. От зараза яка! Нічо, нічо, не він, то хтось інший.

–  Певно, не твоя доля. Тітка права була.

Дочка змовчала, лише схлипувала. Бо теж згадала ворожіння тітки, коли показала їй його фото. Стара кинула карти і сказала, що цьому хлопцю інша дівчина назначена.

Хлопець до дочки ходив, але про весілля – жодного слова. Сказав тільки, що відмінив замовлення, забрав заяву із загсу, а після карантину знову замовлять.

Та коли карантин дещо послабили, то хлопець пропав. Телефон був вимкнений.

А через місяць дочка побачила в соціальних мережах фото свого пропавшого нареченого у весільному вбранні, а збоку щасливу чужу наречену.

Правду кажуть, що треба йти заміж за того, хто тебе любить, а не кого ти.