Історії

Хоч би донька не приїхала – не думала, що коли-небудь так скажу

Пам’ятаю, що колись багатьом було нелегко, в розмові з подружкою, я почула від неї:

– Хоч би дочка на ці вихідні не приїхала (вона вчилася в інституті в місті).

– Що ти таке кажеш-то?

Ага, приїде, а на що її потім відправляти назад, грошей немає ні копійки

Тоді я все одно не зрозуміла свою знайому, думала «Ось я б все одно якось викрутилася». Але пізніше зрозуміла її, коли вона все розказала.

Сім’я моя за останній місяць росте і росте. В серпні ми перевезли до себе свекруху, потім тимчасово довелося взяти до себе онука (невістка лягла в лікарню). Вчора її виписали.

Читайте також: Продукти купує чоловік. Хочеш вечеряти, треба купити продукти.

Я попереджала, що дитину поки везти до неї рано, вона ще слабка. Так немає: «Везіть, везіть».

Привезли. Але вона ще не відновилася, пройшов лишень тиждень і ще сили не відновились. Дитину треба годувати, стежити за ним, а їй потрібен відпочинок і спокій.

Я сподівалася, що хоч її мати залишиться на пару тижнів, допоможе. Я помилилася, свати зі словами «Як я діда одного залишу, він там без мене загуляє» попрощалася з дитиною і вирушила додому.

Що поробиш, переїхали всі до нас. Як її залишати, вона і так важала 50 кг, а зараз зовсім шкода дивитися на неї. Син буде їздити на роботу, 60 км – не відстань, місяць потерпить.

Сьогодні субота, дочка з зятям зазвичай приїжджають до нас, в лазні попаритися.

А я дивлюся і думаю «Хоч би не приїхали, у мене і так турбот: старий, малий, хворий і два здорових мужика». Та й невістці спокій потрібен.