Історії

Хочу вийти в декрет, як всі жінки – насолоджуватися материнством, а не однією рукою гойдати колиску, а іншою працювати і від свекрухи ще відбиватися

Що я, що чоловік в минулому розлучені і маємо по одній дитині, точніше сказати, по синочку. Моєму 15 років, після розлучення живе зі мною, з батьком не спілкується. Його синові теж 15, після розлучення живе зі свекрухою – колишня дружина вийшла заміж і переїхала в інше місто, залишивши сина на свекруху.

Чоловік з сином спілкується рідко і прохолодно. Я в їхні стосунки не лізу, вважаю, що не моє це діло, хоча на початку відносин проявляла ініціативу, запрошувала в гості, організовувала поїздки вчотирьох, але це виявилося нікому не потрібним і хлопчик зі свекрухою вказали мені на моє місце, ти йому чужа тітка ось і не лізь. З того часу я й не вмішуюсь в їх сім’ю.

Шлюб ніхто нічий не розбивав, на момент знайомства обидва були в розлученні вже більше двох років. Живемо з чоловіком в моїй квартирі, двоє працюємо із середнім заробітком, на життя хватає. Мені колишній чоловік платить мінімальні аліменти на сина, нинішній чоловік теж платить аліменти на свого (свекрухи) трохи більше мінімальних.

Колишня дружина чоловіка грошей своєму синові зовсім не дає.

А всі наші проблеми почались з того моменту, як ми запланували з чоловіком спільну дитину, підійшли до цього відповідально, збирали гроші, робили аналізи, лікувалися (2,5 року не виходило нічого). Коли настала довгоочікувана подія, в процесі у мене виникли проблеми зі здоров’ям, що вимагають значних фінансових вкладень (майже всі запаси пішли на лікування, хоча я по максимуму намагалася працювати і на збереження лягала тільки в крайньому випадку вже).

Читайте також:Він говорив, що не треба було одружуватися, він це зробив помилково, точніше вона одружила його на собі. Він не кричав,а просто зробив дуже боляче, виразно сказавши: «я тебе ніколи не любив!».

Через пару тижнів я йду в декрет, а у чоловіка виникли проблеми на роботі – зарплату урізали майже в 2 рази, ледве зводимо кінці з кінцями. Ще зовсім трохи і появиться  дитина, а грошей ледь вистачить навіть на необхідне – ліжечко і коляску.

І тут на днях телефонує свекруха і починає голосити, що їй не вистачає грошей на утримання внука, хоче, щоб ми збільшили розмір аліментів.

Колишній невістці вона теж дзвонила, та їй сказала все коротко і ясно… І тепер свекруха взялася за нас і грає на нервах майже щодня, кажучи: “ви зобов’язані утримувати дитину!”. Я спочатку домовилася на роботі, що виходячи в декрет, все одно продовжу працювати віддалено (спеціальність дозволяє), але виходить, що я буду орати з немовлям на руках, щоб забезпечити чужу дитину. А ще згадую те, що свекруха сама ж сказала, що я “чужа тітка і не лізь!”.

З чоловіком обговорювали це питання, він намагається заробити більше, але поки нічого не виходить. Мені і чоловіка шкода, він між двох вогнів, і сама втомилася постійно нервуватися (хочу вийти в декрет, як всі жінки – насолоджуватися материнством, а не однією рукою гойдати колиску, а іншою працювати і від свекрухи ще відбиватися).

І що робити в цій ситуації – не знаю. З нею ми (і я і чоловік) говорили, пояснювали, що зараз ми не можемо дозволити собі збільшити розмір аліментів, що буде ще одна дитина, але їй як горох об стінку. Їй треба і все.

Що порадите?? Як їй ще пояснити??