Йому 35 років, він теж розлучений. Але, як він сам зізнався, ніколи б не подумав, що в цьому селі зустріне своє щастя

В одному селі є невелика станція, куди ми на електричці їздимо за грибами. Бо за селом знаходиться ліс. І якби не дари лісу, то й не згадували б про цю станцію. Кожного літа я збираюсь туди, щоб побродити по лісі і зібрати грибочків. А на станції грибники купують квитки на зворотну дорогу. Будівля станції дуже невелика, одна кімнатка, де розміщене маленьке віконце з написом «Каса».

Читайте також: Саме цей чоловік прийшов у ваше життя, щоб…

Коли пасажир входить в приміщення, то перше, що кидається в очі, – рудоволоса дівчина-касир в віконці з написом «Каса». І всі звідки в цій глушині така краса? Вогняне волосся, великі зелені очі, миловидні риси обличчя. Погляд спокійний, доброзичливий та завжди усміхнена.

Літні чоловіки, які годяться касиру в батьки і в діди, намагаються випрямити спину перед красунею, і бабульки, які, дивлячись на касира, посміхаються і починають згадувати свою молодість.

І всі вже звикли до красуні, тому ставилися до неї, як до своєї. Минув рік. В кінці липня пішли гриби, і я з подругою відправилася в ліс. Повернувшись на станцію, зайшли, щоб купити квитки. У віконечку ми не побачили знайомої нам касирки. Там сиділа жінка років п’ятдесяти з пишною зачіскою і з яскраво нафарбованими губами.

Ми не втрималася і поцікавилася, де рудоволоска: у відпустці чи у неї вихідний. Жінка опустила окуляри на ніс, потім підвелася і подивилася по сторонах, чи є черга. Переконавшись, що крім нас з подругою нікого немає і можна поговорити, охоче почала розповідати.

– Я бачу, ви тут у нас постійні грибники і Олену рудоволосу знаєте, – почала касир, – так ось, заміж вона вийшла за молодого бізнесмена з міста. Кажуть дуже заможна людина. Проїжджав нашим селом, побачив нашу красуню і забрав з собою.

Історія більше була схожа на казкову, тому я не втрималася і посміхнулася:

– Ви вже вибачте, – сказала я, – не хочу вас образити, але не уявляю, щоб молодий бізнесмен поїздом по гриби їздив.

– Не поїздом, а машиною. Все було так. Приїхав він з друзями на машині по гриби. Взагалі він полюванням захоплюється, а один з друзів гриби любить. І треба ж було такому статися, що заглохла у них машина навпроти нашої станції. Бізнесмен зайшов на станцію, щоб дізнатися, чи немає поблизу якогось транспорту.

Побачив він її і «прилип» до цього віконця. Друзям довелося в селище за допомогою сходити, ну, а бізнесмен весь цей час з Оленою спілкувався.

Олена розлучена, доньці чотири роки. З першим чоловіком не пощастило. Батьки хотіли, щоб в місто донька поїхала, думали як тут їй особисте життя не влаштувати. А тільки ні до кого було їхати, і жити їй там не було де. І ось Єгор, цей бізнесмен, пообіцяв Олені через тиждень знову приїхати, щоб з нею побачитися.

А приїхав на інший день. І потім став часто приїжджати, з батьками познайомився. Йому 35 років, він теж розлучений. Але, як він сам зізнався, ніколи б не подумав, що в цьому селі  зустріне своє щастя.

Не минуло й півроку, як весілля зіграли.

– Дійсно, – з подивом відповіла я на розповідь касирки, – дійсно, пощастило рудоволосій Олені.

– Це ще треба розібратися, кому більше пощастило! – з гордістю відповіла касирка. – Олена – чудова дівчина і багатством її не “зіпсуєш» – за неї всі в нашому селі дуже радіють.