Коротка, але мотивуюча притча про впевненість і любов до себе.

Жінка середнього віку потрапляє в автокатастрофу. “Швидка допомога” домчала її до лікарні. Вона то приходить до тями, то втрачає притомність і просить Бога зберегти їй життя.

Бог каже, щоб вона не хвилювалася, Він обіцяє, що вона житиме ще довго-довго. Її час іще не настав.
Жінка лежить в лікарні, поки зростаються переломи, і тут їй спадає на думку, що вона може зробити ще дещо. Вона вирішує забрати живіт, а ще було б непогано збільшити груди. Крім того, робить підтяжку повік і зменшує ніс. Вона виглядає і почувається новою жінкою.

Читайте також:Притча про вибір. Якщо нам ще не так погано, то міняти нічого не будемо.
Вона така задоволена своїм новим тілом, що не може дочекатися, коли вийде з лікарні і покаже себе світові.
Через декілька хвилин після того, як жінка покидає лікарню і йде додому, з-за рогу вилітає автобус і збиває її на смерть. Вона потрапляє до раю, але така розгнівана, що одразу кидається до Бога: “Ти казав, що я житиму довго-довго. І що?”
Бог уважно дивиться на її обличчя і каже: “Я тебе не впізнав…”

Саме тут потрібно задуматись, для чого ми це робимо? Для кого саме ми це робимо?

Для того щоб ви почувались комфортно в своєму тілі потрібно тільки полюбити себе. Робити себе кращою ззсередини, а не ззовні. Прийняти себе такою, яка є. Тільки після того вами почнуть захоплюватися інші, поважати, любити. Не потрібно нічого міняти в собі, а то нас не впізнають.