Летіла заміж у заможне життя, віддала йому свою молодість, а опинилася на узбіччі у себе вдома

Три роки тому на одному з сайтів я познайомилась з дуже красивим чоловіком. Сам він живе у Румунії. Після довгих переписок та розмов по телефону, він відразу запросив мене в гості. Все наскільки швидко закрутилося, відразу закоханість, каже, переїжджай до мене, одружуся, будемо жити добре.

Але на той момент у мене була відмінна робота, своя квартира, машина не з дешевих, друзі, сім’я, все для спокійного життя.

Розмовляючи з своїм залицяльником, кажу йому, не готова переїхати до тебе, що я буду робити в Румунії, мови не знаю, менталітет інший, розслаблений, люди не подобаються зовсім, ні друзів, нікого навколо зі своїх рідних.

Також читайте: Рецепт приготування ніжних креветок у вершково-часниковому соусі

Він відповідав мені, що не потрібно тобі працювати, будеш жити за мій рахунок, я тебе зможу забезпечити всім, разом будемо розвиватися та всього досягати, я хочу, щоб ти була поряд зі мною, а я все зроблю сам.

Після довгих вмовлянь, я здалася та вирішила переїхати до нього. Як чоловік він просто ідеальний, ніжний, турботливий, дійсно всі гроші для мене, нічого не шкодував, дуже господарський, підтримував мене у будь-яких ситуаціях.

Переїхала я до Румунії, в його халупу. Іншими словами я не можу сказати, квартира страшна, в кімнатах немає меблів, дверей, її можна назвати літньою кухнею в селі, але ніяк не житлом для сім’ї.

Я була дуже розчарована, квартира мені не подобалася, але мій наречений заявив, що оренда дуже дешева, а ремонт ми зробимо самі, тим самим і оренду будемо платити, і житло буде хороше.

Проживши разом так чотири роки, народили сина. Ми робили ремонт більше року, мені півроку довелося готувати їжу в коридорі. Виявилося, прийшла я до нього абсолютно голого в фінансовому плані. Щоб піклуватися про мене і оплачувати все, чоловік взяв кредит. Постійно був у боргах.

Усі ці роки ми економили гроші та жили у злиднях. Зараз я вирішила подати на розлучення і виїхати додому. Питаю у чоловіка, як будемо ділити своє нажите майно? А він мені у відповідь, а що ти тут нажила? Тут все куплено за мої гроші і моя праця, це я працював і сплачував все, тут нічого твого немає.

І ось тут я просто впала. Стільки років прожити в злиднях, не дозволяти собі навіть манікюру, кафе, сукні нової, жодного дозвілля поза домом у нас не було.

Всі гроші в будинок, для його затишку, для дитини. І тепер мені заявили, що я ніхто і звати мене ніяк, приїхала з сумкою, з нею ж і їдь додому, тільки тепер у мене ще й дитина, яка і так важко перенесе переїзд в іншу країну.

Мені звичайно меблі і техніка не потрібна, речі я збиралася залишати. Хотіла лише частину компенсувати фінансами, щоб прожити з дитиною деякий час, поки знайду роботу, дитячий садок.

Мене ніхто не став слухати. Чоловік заявив, що я сама вирішила його кинути, і щоб викручувалась далі сама.

І що тепер мені робити? Можна було швидко продати частину майна, щоб були гроші на квитки, щоб летіти літаком. А можна все кинути йому і у себе вдома рвати жили, щоб відновити своє життя заново.

На емоціях я мало не розбила всі куплені в шлюбі речі. Майна нажили все-таки не мало. Меблі, ремонт, купили дві машини, дуже дорогий човен, ще й в тата мого чоловік позичив три тисячі доларів.

Гроші на мене та на дитину чоловік не витрачав, всі ці роки я просто була помічницею. І тепер нічого не маю. Мені було дуже обідно.

Я була красивою, молодою та успішною дівчиною, коли він запропонував переїхати до нього, а тепер я просто його служанка, баба з дитиною, якій вже за 40. Віддала йому свою молодість, а в замін не отримала нічого.