Любов моя – зовсім не схожа на «рідну». Не думала, що закохаюсь в брата

Я ніколи не любила коли збиралися знані і незнані родичі, тому, що ці події були нудними і завжди одинаково закінчувались. Та одного разу – все перевернулось.

Він приїхав на моє повноліття. В день мого народження, власне кажучи, ми з ним і познайомилися. Романтичне знайомство. Боже мій, він такий красивий. У нього такі очки, такі губки, такий голос. Я з першого погляду закохалася у свого кузена.

Життя таке несправедливе. Ну, чому саме я виявилася його сестрою, а не хтось інший? Як мені хотілося, щоб той, кого я так щиро полюбила, виявився не родичем мені, а ще рідніше.

Я писала йому вірші і поміщала їх в конверт, який ніколи не відправляла. Часто думала про нього, мріяла зустрічати його хоча б в кожному своєму сні.

Я люблю його популярне ім’я, люблю його кирпатий носик. Я навіть люблю його шкідливі звички. Я люблю його усього.

І що я збираюся робити? Спочатку, звичайно, я не діяла, і молилася про те, щоб усе це відбувалося не зі мною. Але Ігор – мій брат, і цей родинний зв’язок мені прийняти доведеться. Саме цим я, в першу чергу, і займалася. Я плекала Надії на те, що зустріну когось, хоч віддалено схожого на брата.

Він – ідеал. Де ж такого другого відшукати можна? Якщо тільки – в його власному дзеркальному відображенням. Але полон моїх очей не буде йому потрібний. Навколо нього, дівчатка завжди багато дівчат. Ігор настільки звик до цього, що вже сприймає це, як належне. У мене, якщо чесно, таке відчуття, що, якби я виявилася йому ніким, він не звернув би на мене своєї уваги.

І тут я почала жити мареннями про нього, не розлучаючись, ні на мить, з його фотографією. Як я бажала її оживити! Все б для цього зробила.

Одного разу, у мене навіть виникала ідея прийти до нього, в усьому шикарному і відвертому, і сказати, приблизно, наступне: “візьми мене, я хочу бути твоєю”!. Але він не зрозуміє, визнає мене ненормальною. І як я доведу йому, що я адекватна, якщо мені і самій в це вже віриться важко.

Чому саме він. Чому саме я. І що з любов’ю такою робити – поняття не маю. Порадилася б з подругами, але, боюся, що вони зовсім не так зрозуміють мене. А я так чекаю саме те розуміння, справжнісіньке і не скептичне.

Вірний спосіб – закохатися в когось іншого. А, раптом, і цей “інший” опиниться зі мною в якомусь родинному зв’язку?

Я завжди зустрічала не тих. І зараз теж зустріла не того. Все б віддала, щоб зняти усі заборони з такої любові. Але, чим і як їх зняти – не маю анінайменшого представлення.