— Не йди за нього. З ним ти будеш нещасна, — сказала моя матір, коли я повідомила їй про свій вибір, — З ним тобі життя не буде. Він і сам ледве кінці з кінцями зводить, а як діти з’являться? На що ви будете жити? Він же все життя просидить на тій своїй роботі з мізерною зарплатою. А тобі буде приносити ті копійки.
— Мамо, нічого ти не розумієш. Я втомилася вже це слухати. Я люблю його — це головне.
— Любов на хліб не намажеш! Любов грає роль лише спочатку, а потім, люба моя, піде побут і рутина. А це тебе ой як зачепить! От вистрибнеш з обіймів чоловіка, підеш до холодильника, а там миша повісилася. А як же про себе потурбуватися? Купити одяг якийсь, взуття, чи в перукарню піти. Не хочеться?
— Хочеться тільки з ним бути!
— Я це вже зрозуміла. Лиш інше тобі довести не можу.
— То і не треба нічого доводити. Я уже все вирішила, я виходжу за нього заміж.
— Добре, виходиш. А весілля на що будете влаштовувати? На це теж гроші треба. Вони у вас є?
— Твоя правда — на весілля треба багато грошей. Тому ми просто розпишемося і повінчаємося.
— Ой! Роби вже що хочеш. Лиш не вздумай потім до мене приходити плакати.
— Як скажеш, мамо.
Читайте також Насправді ми так часто боїмося щось запропонувати, щось змінити, і тому втрачаємо шанс на своє щасливе життя.
***
Пройшли роки. Дочка проти материної волі вийшла заміж за простого небагатого хлопця. Вже скоро у них появився син. Звісно, що без сварок не обходилося. Однак ображалися одне на одного вони недовго, завжди мирилися. Працювали обоє, аби забезпечувати сім’ю. На велике здивування матері, молодій сім’ї вистачало грошей на все необхідне. А потім зять змінив роботу на більш високооплачувану. Однак у їхній сім’ї ніхто ніколи не ставив гроші на перше місце. І дочка і онук були гарно одягнені, добре виглядали. Мали усе, що було потрібно. Мати не могла повірити — як?
Дочка ж матір ніколи не забувала — часто навідувалась до неї, приводила онука, завжди приносила якісь гостинці. І попри те, що матір була проти її заміжжя, не переставала її любити і поважати.
— Доню, я не можу ніяк зрозуміти, як ви так живете. Як вам все це вдалося? Я від твого безтолкового батька відразу пішла, коли зрозуміла, що нічого толкового з нього не буде. А твій безтолковий чоловік от як заробляти почав і з усім справляється. Вам би ще ремонт у квартирі зробити!
— Нам поки і без ремонту комфортно. Тільки от, мамо, батько мій не був безтолковим, і чоловік мій теж. Ніколи вони не були безтолковими.