Після розлучення Галина зустріла Михайла, вони почали жити разом. Узаконювати стосунки чоловік не поспішав, а Галина його теж не квапила.
– У шлюбі я вже була і тепер точно знаю: головне не штамп у паспорті! .. Ми три роки живемо душа в душу, Михайло відмінно ладнає з моїм сином, той кличе його татом і іншого батька не знає … Своїх дітей у Михайла немає і не буде, з медичних причин. Може, тому він собі і знайшов жінку з маленькою дитиною, вибрав саме мене. Хоча у нього на горизонті такі красуні були!
Галина була впевнена, що у них все чудово. Збоку навіть виглядало так, ніби її п’ятирічний Андрійко – рідний син Михайла. Дитина кличе його татом. Перший шлюб у жінки був вкрай невдалим, і закінчився сумно. Колишній залишив Галину з купою боргів, без житла, грошей і роботи, з однорічною дитиною на руках. Жінці довелося з дитиною йти до мами, але з її непростим характером, вжитися двом жінкам було дуже важко.
Читайте також: Тут така справа, я йду від тебе. Я покохав іншу жінку.
Мама не лінувалася повторювати, що у всіх діти як діти, а у неї – невдаха! Тільки те й робила, що гнобила доньку. І докоряла скільки разів! Галина запропонувала матері, щоб та посиділа з дитиною, поки вона піде на роботу.
– Сама хотіла, сама і сиди, – кричала мама. А як одночасно можна сидіти з однорічною дитиною і працювати? Галина взяла няню, мама її вигнала. Жінка вже й не знала, що робити, а потім познайомилася з Михайлом. Через місяць чоловік запропонував їй жити разом. До слова сказати, у Михайла була велика трикімнатна квартира. Це був вихід з непростої ситуації, в яку потрапила Галина.
Погодилася, майже не роздумуючи, незважаючи на обережні поради подруг не поспішати: з мамою було вже зовсім нестерпно. Покидала в сумку свої і дитячі речі і з’їхала в нове життя. Треба сказати, про свою поспішність не пошкодувала жодного разу: Михайло виявився дійсно хорошою людиною. Створив усі умови, моментально порозумівся з малюком, познайомив Галину з родичами – сестрою, племінниками і матір’ю. Єдине що не кликав до РАЦСу.
З сестрою Михайла Галина відразу знайшла спільну мову. Тепер жінки регулярно спілкуються, телефонують одна до одної, ходять разом по магазинах і на дитячі свята.
Живуть вони разом вже три роки – Галина займається дитиною і побутом, Михайло забезпечує їх з сином від і до, бо має таку можливість. Возить у відпустки, дарує подарунки, одягнув-взув, погасив кредити, які висіли на Галині ще з часів першого заміжжя. Ні для неї, ні для дитини йому, здається, нічого не шкода. Навпаки, сам пропонує – візьми гроші, скільки треба, піди купи і собі, і синові. Якось він зізнався Галині, що вже оформив заповіт, щоб в справах був порядок …
– Коли це ти сходив? – зацікавилася Галина.
– Кілька років тому! – якось неохоче відповів Михайло.
Виходить, в цей час вони вже жили разом.
– І на кого ти оформив заповіт?
– Природно, на сестру і племінників! – знизав плечима чоловік. – Рідних дітей у мене, як ти знаєш, немає і не буде. А я вважаю, що активи мають залишитися в сім’ї …
Михайло – чоловік заможний. У нього велика трикімнатна квартира, упорядкована дача за містом, дві машини, гараж, грошові вклади. Майна пристойно. Але нічого з цього своїй цивільній дружині він залишати не збирається. Галина від почутого була в розпачі.
Виходить, якщо з ним раптом щось трапилося б, вона з сином повинні будуть піти з чим прийшли. Але тоді навіщо вона всі ці роки дбає про нього, якщо нічого за це не отримає. А з іншої сторони, куди вона зараз піде – знову до мами? Ситуація складна, і що робити, Галина поки не вирішила.