Наталя росла в селі, там закінчила школу з відзнакою. Вона — ідеал донечки: чемна, вихована, привітна, відповідальна, розумна. Батьки уявляли її великою людиною. Мама працювала в школі, а тато був агрономом в колгоспі. Після закінчення школи Наталя поїхала до Києва, щоб вступити до вишу. Батьки проводжали, дали гроші на житло і благословили добру путь.
Наталя швидко знайшла квартиру в новому місті, точніше кімнату в самотньої жінки. Розпакувала там речі і поїхала до університету. Вона довго готувалась і буквально гризла книжки, але результати іспитів показали невдачу. Наталя довго плакала і боялась сказати батькам правду.
Поплакавши, вона вирішила, що вступить наступного року. А поки можна працювати на роботі і паралельно готуватись до екзаменів. Все так і зробила, але батькам сказала, що вступила і відвідує пари.
Шукаючи роботу містом, до Наталі підійшов хлопець. Високий, симпатичний, усміхнений і приємний. У них зав’язалась розмова. Хлопець працював виконробом на будівництві, уже мав освіту, був на 6 років старший. У них з’явилась взаємна симпатія, почали зустрічатись.
Наталі вдалось знайти роботу, ще й непогану, в офісі. Їй справді пощастило, бо фірмі терміново був потрібен працівник, який добре розуміє технічку, а в той час таких людей було обмаль. Наталя цікавилась цією темою ще в школі, тому показала свої вміння і її взяли на роботу. Вона не перенавантажувалась і гроші були непогані.
Читайте також Ти всі ці роки виховував чуже дитя і навіть не здогадувався! Я подаю на розлучення
Щовечора закохані гуляли під ліхтарями столиці. За 2 місяці вони вирішили жити разом, тож орендували квартиру і жили повноцінним подружнім життям. Пройшло ще пів року. Наталя дізналась, що чекає дитину. Коли Денис це почув, то того ж дня запропонував їй одружитись.
Наталя переживала, бо цього разу точно повідомили батькам треба. Вона довго вагалась, але таки зателефонувала зі словами: «Мамо, можеш мене привітати, я виходжу заміж, в університет не вступила, але це не страшно, ти скоро станеш бабусею». Й поклала слухавку.
Уявіть лише, що відчувала консервативна мама, думаючи, що її дочка вже рік навчається в університеті. Про цю історію знало усе село, мали, про що поговорити. Але хто ж довго обсмоктує одну звістку? Тож згодом про це забули і відгуляли дводенне весілля.
Пройшло трохи часу. В Наталі і Дениса двоє дітей, живуть в столиці, в власній квартирі. Наталя так і не вступила в університет, але подалась на заочне відділення до інституту і успішно завершила там навчання.