Ми з братом Сашком були рідними, завжди були поряд. Коли дізналась про його одруження, то запитала, чи справді він кохає наречену. Сашко був не при собі, казав, що закохався в неї з першого погляду. Весілля було пишне, в ресторані, з гостями, білосніжною сукнею та фатою. А за 7 місяців з’явилась дочка. Всі зрозуміли, що вони були близькі до шлюбу, ніхто цьому особливого значення не надав.
Марина, так звали його обраницю, після весілля почала наполегливо забирати Сашу від сім’ї. Він щиро любив батьків, часто навідувався, якщо не міг, то дзвонив. Тепер цього майже не робив. Мама переживала, але в тій ситуації була безсильна. Він казав, що робота, дитина, купа клопотів і часу нема. Я частіше приїжджала до батьків, їм від цього було легше, але мені не подобалось те, що Марина йому навіть зі мною не дає спілкуватись.
Коли приїжджали до нас в гості, та Марина постійно хотіла мене чимось підчепити, завжди казала щось криве. Я терпіла, а потім перестала бути присутньою на застіллях, щоб ні з ким не сваритись. Сашку було погано з нею, вона його зовсім не любила, лише використовувала.
Саша закінчив музичне училище, працював в оркестрі і підробляв приватними уроками. У нього була двокімнатна квартира, яка залишилася від бабусі, а Марина була з іншого міста, до шлюбу працювала продавцем. Я не розуміла, що в них спільного. Сашко був інтелігентним, а вона кричала замість «ось» — «осього». Не розуміли це і батьки, але поважали його вибір.
Брат міг би мати значно кращу кар’єру, а та постійно казала, що він не здатний, той потенціал в очах брата просто зникав. Але ми не втручались, це їхнє особисте життя.
Читайте також Щоб жити, треба змінюватись — притча
Марина була симпатична і енергійна, може, це його підкупило? Не знаю.
Він обожнював їхню донечку, вчив музиці, а я вчила Настусю іноземних мов, бо працюю перекладачем і знаю 4 мови. Анастасія виросла, закінчила школу й вступила до вишу на іноземні мови.
Як грім серед ясного неба, Марина сказала, що йде від Саші. Вона вирішила переїхати в іншу країну, без чоловіка. Точніше, з чоловіком, але іншим. Саша сказав, що дочка сама має прийняти рішення, з ким їй залишатись, бо вже повнолітня.
— Скидай рожеві окуляри, чоловіче, Анастасія — не твоя донька! Ти всі ці роки виховував чуже дитя і навіть не здогадувався! Я подаю на розлучення і їду з України. З коханим, до речі.
Ніхто з родини не вірив у це, думали, що Марина навмисно так каже. Зробили тест на батьківство. І справді — Настя не його дочка. З Мариною розлучився, від Насті ніхто з нас не відмовився, ми її всі любимо. Тож дівчина лишилась із нами. Брат лишив їй квартиру, а сам живе у батьків. Навідріз відмовляється влаштовувати своє особисте життя.
Недавно сказав, що досі не може зрозуміти Марину, яка стільки років брехала. Йому важко змиритись.