Перейти до вмісту

– Мамо, в цьому немає нічого поганого. Давай порадіємо за нашого тата і його синочка, адже він нарешті навчився бути батьком

Прощати дуже важко. Найважче прощати близьких людей, які зробити тобі боляче. Завжди здається, що образа сильніша за все. Негатив накопичується, людина завантажує себе зайвими переживаннями і стресами, руйнує себе з середини замість того, щоб просто відпустити. Розповідь про цю дівчинку може здатися неймовірною.

З чоловіком я розлучилася, коли донечці було 3 років. З того часу вона не бачилась зі своїм татом. Після розводу, чоловік відмовився від батьківства та й фінансової допомоги від нього теж не було. Я не влаштовувала істерик і погодилася. Дочці я розказувала про тата, показувала його фотографії.

Читайте також: Вона жила, ні про що не думала – вважала, що так буде тривати до старості

Коли Алінці було 5, чоловік подзвонив до мене і сказав, що важко хворий і хоче побачити дочку. Я звісно погодилась, але його вистачило на пів години, а потім наш тато знову зник.

З часом я дізналася від наших спільних друзів, що мій колишній чоловік має іншу дружину та виховує синочка. Дочка також почула мою розмову … У той час, Алінка була біля мене, я мовчала, а вона раптом промовила:

– “Мамо, в цьому немає нічого поганого. Давай порадіємо за нашого тата і його синочка, адже він нарешті навчився бути батьком”.

Я думала, що буде багато запитань, сліз, але у той момент я зрозуміла, що моя дочка знає, що таке прощення. І я постараюся це зрозуміти, відпустити усю біль та обіду, і щиро порадіти за свого колишнього чоловіка …