Мені справді пощастило в житті. У моєму житті з’явилася жінка, яка зуміла щиро полюбити та прийняти мене як рідну донечку. Сьогодні хочу розповісти вам про свою свекруху, щоб всі дізналися про її людяність та неймовірну доброту. Я часто чую від своїх подруг нарікання на свекрух. Для мене це зовсім незнайоме.
Ми вже протягом 15 років живемо разом з чоловіком та його мамою. Ви не помилилися, саме з матусею. Я її завжди так лагідно називаю. Я ніколи не дозволяла собі говорити про неї поганих речей. Як можна вчиняти з такою людиною по-іншому, якщо вона ставиться до мене, як до рідної дитини. Ця людина завжди піклується про мене.
Я ніколи не знала, що таке материнське тепло. Я виросла в дитячому будинку. Я дійсно вдячна Богові за те, що він послав мені цю прекрасну людину, яка замінила мені матір.
Після того, як ми одружилися, у нас не виникало сумнівів в тому, де нам жити. На той період, у мене була не дуже добра робота, а мій чоловік заробляв досить мало, що вже й казати про наш добробут в сім’ї. Свекруха сіла з нами, поговорила і розставила все по своїх місцях. Вона запропонувала нам жити у неї, відмовок не приймала. З першого дня спільного життя зі своєю свекрухою, я жодного разу про це не пошкодувала.
Коли ж на світ з’явився наш синочок, то свекруха на себе перейняла більшу частину домашніх клопотів. Вона завжди була готова допомогти онукові. Щоночі вона прокидалася, щоб нагодувати малюка, заколисати його. Гуляла з ним в парку або просто гралася, щоб я мала можливість відпочити та набратися сил.
Читайте також – Приїжджайте до нас тільки без дітей, а то нам вас всіх не нагодувати, адже ще ж батьки будуть, а грошей дуже мало!
Я зі всіх сил намагалася якомога більше допомагати їй по дому: помити посуд, випрати речі, поприбирати у квартирі. Але мама завжди шкодувала мене і була на крок попереду. Практично все вона встигала зробити самотужки, щоб не турбувати мене. Я навіть не можу уявити, звідки у неї стільки сил і наснаги. Вона була вже зовсім не молодою та й втомлювалася більше ніж я, але ніколи не показувала те, що їй важко. Намагалася все встигнути, щоб у домі було затишно та комфортно.
Завдяки своїй свекрусі, я вийшла скоріше на роботу, а згодом отримала підвищення. Завдяки нашій матусі, у нас з чоловіком був час, щоб заробити гроші. У домі в нас панує лише ідилія. Якщо у нас і виникають невеличкі конфлікти з чоловіком, то свекруха ніколи не стає на чиюсь сторону, а просто тихенько йде до себе в кімнату, а виходить тоді, коли відчуває, що ми вже помирилися, або ж разом сміємося.
Я ніколи не люблю слухати про те, як мої подруги розповідають про свої проблемні стосунки зі свекрухами. Мені здається, що вони це просто вигадують. Як взагалі таке можливо? Як можна не любити жінку, яку вибрав син? Адже вона мама його діточок, а він з нею проведе все своє життя. Навіщо влізати в життя дорослого сина і псувати йому все? Для мене це залишається загадкою. Я теж виховую синочка і планую бути доброю свекрухою, як моя мама.
Декілька тижнів тому наша мама захворіла. Ми з чоловіком щодня її навідуємо та чекаємо з нетерпінням її повернення. Я не хочу собі просто уявляти, як ми будемо без неї жити. А мої подруги навпаки радіють, коли свекруха кудись їде.
Навіщо гаяти час на незрозумілі та непотрібні суперечки у своїй власній родині? Чому не можна просто підтримувати один одного і радіти життю? Життя досить непередбачуване: сьогодні ти маєш все, а завтра за декілька секунд може все змінитися. Надіюся, мені не одній пощастило так з сім’єю?
Вчора наша матуся повернулася з лікарні. Ми накрили стіл та влаштували грандіозне свято. Ви б тільки її бачили. Вона випромінювала колосальну любов та ласку! Хіба не це найголовніше в житті?
Я дуже хотіла поділитися з вами своєю історією. Нехай кожна свекруха та невістка зрозуміє, що наше щастя та добробут — тільки в наших руках. Ми можемо зробити наших рідних щасливими або ж зіпсувати їм життя. Будьте завжди поруч, підтримуйте один одного та даруйте щастя!