fbpx

– Приїжджайте до нас тільки без дітей, а то нам вас всіх не нагодувати, адже ще ж батьки будуть, а грошей дуже мало!

Невістка лише чай їм робила. На свій день народження вона нас не запросила, але коли мав бути день народження мого брата, я сказала, що хай як хоче, а ми прийдемо. – Приїжджайте до нас тільки без дітей, а то нам вас всіх не нагодувати, адже ще ж батьки будуть, а грошей дуже мало! – незадоволено мовила дружина брата

У мене є молодший брат Іван, який молодший від мене на 10 років. Так сталось, що в дитинстві батьки були дуже зайняті роботою, а тому весь вільний час я сама приділяла йому. Іванка я брала всюди: і на посиденьки з подругами, і на відпочинок з друзями біля річки чи в лісі — словом він був для мене «хвостиком». Я ніколи не заперечувала і охоче брала свого братика з собою, бо дійсно дуже сильно його любила. У нас завжди були теплі та дружні почуття один до одного. Я завжди віддавала братові все найкраще: найсмачнішу цукерку, найгарніший шматок торта і останній смаколик, який міг бути у мене. Навіть мамині подруги і родичі казали, що я занадто балую свого братика, а тому, коли він виросте, то до жінки буде занадто вимогливим, бо звик до всього найкращого.

Коли брат завершив навчання у школі, то переїхав в місто, почав вчитись в університеті і паралельно працював. Він довго не міг одружитись, тому аж в 34 знайшов собі наречену. У їхній сім’ї командувати почала лише вона, а не брат, тому життя у нього не надто солодке. Братова, до речі, майже ніколи не показувала свою найгіршу рису характеру — жадібність, поки я сама у цьому не переконалась!

Після весілля, з братовою у мене були досить гарні відносини. Спочатку вона так хотіла показати себе з кращої сторони, намагалась підтримувати та допомагати. до речі, брат почав з жінкою у нашій рідній домівці, адже не мав можливості придбати квартиру. Ми з чоловіком жили окремо, а тому, на щастя, побутових проблем у нас не було.

Читайте також“Я хотіла відмовитися від поїздки за кордон заради малознайомого хлопця!”

Словом, братова хотіла показати лише найкращі сторони свого характеру. Не скажу, що це в неї завжди вдавалось, проте вона намагалась. Часто вона забувала купити дітям якісь гостинці, коли приходила до нас в гості, але я не ображалась, адже я звідки їй було знати про любов до дітей, якщо вона була одна в сім’ї. Проте лицемірство братової дуже швидко викрилось на поверхню і згодом про її жадібність дізнались усі.

Брат з невісткою взяли кредит і відразу з’їхали від наших батьків. Ось тут все і почалося, про що ми навіть і не здогадувалися зовсім. Вони якось відразу відділилися від нас, в гості нікого не кличуть, дружина брата командує ним, як хоче. На будь-яку пропозицію зустрітися, невістка починала жалітися:

– Та ви що, у нас грошей немає, все, до останньої копійки, йде на ремонт та кредит.

Ми справді якось старались підтримати їх, а тому не втручались і чекали, поки завершиться ремонт. Ну добре до нас вона могла жадібно поставитись, але до батьків… Якось наші батьки іноді приїжджали до брата з дружиною допомогти, але замість того, щоб нагодувати нормально своїх свекрів, наша невістка подавала тільки чай з найдешевшим печивом. А раз мама сказала своїй невістці:

– Не треба нам чаю, ми ситі приїхали, не хочемо їсти.

То невістка відразу зраділа і стала виправдовуватися, що так все дорого в магазині і готувати ніколи.

Нарешті брат доробив ремонт і звичайно, що треба було відсвяткувати новосілля! Мої батьки в той день не могли приїхати, бо мама погана себе почувала і тому ми вирішили з чоловіком та дітьми приїхати в гості. Стіл братова накрила невеличкий: кілька салатиків, картопля і курка. Найбільше на столі було маминих пиріжків! (які мама передала братові). Звичайно, що нас шестеро і ми не наїлись тими «марципанами», тому нас врятували пиріжки з капустою. Сидимо, тільки пиріжки мамині їмо. Господині було чомусь складно здогадатися купити щось солоденьке до чаю, хоча б діткам, але вона ж прекрасно знала, що ми з дітьми прийдемо!

Поки ми розмовляли, то наші діти повзали по квартирі і знайшли на балконі банку варення. Вони добре знали, що варення саме від бабусі, адже вона завжди на банці писала дату і в’язала бантик на кришечці. Діти захотіли їсти, бо були голодними напевно, попросили відкрити і дати батон. Бачили б, з яким незадоволеним обличчям це зробила невістка! Ніби це не варення, а чорна ікра! Сказала, що їй не шкода цього варення, але просто тримала його на випадок застуди, щоб температуру знімати. Я ще пожартувала, що є на це більш сучасні методи, але вона так косо подивилася на мене, що в мене посмішка відразу зникла. Загалом, пішли буквально через годину після такого новосілля, мій чоловік ще хотів залишитися з братом, але я вже не хотіла, та й діти стали проситися додому, бо точно були голодні. Ми вже тоді зрозуміли, що братова жінка не дуже добра господиня…

Через пів року настало день народження братової, але вона вже нікого не запрошувала, ми її лише на день народження привітали. Вона дякувала та виправдовувалася, що грошей немає. Але от на день народження брата я сказала що прийду, хай там що. Братова, звичайно, неохоче погодилася. Дзвонить за два дні до свята і каже:

– Приїжджайте до нас тільки без дітей, а то нам вас всіх не нагодувати, адже ще ж батьки будуть, а грошей дуже мало!

Мене так здивувала ця фраза, адже мій брат нормально заробляв і любив добре поїсти, а тому я впевнена, що він давав гроші жінці на продукти. Можливо, їй просто ліньки біля плити стояти? Все ж таки у вересні ми приїхали на день народження брата. Я спекла гарний торт і привезла з собою кілька салатів, моя мама зробила м’ясо та картоплю, привезла все теплим. Братова була шокована з того, як ми швидко накрили стіл і все було готово! Якось я спитала брата у чому річ, а він сказав, що справді вона дуже жадібна і постійно шкодує все усім. Нас в родині до такого не привчили, тому нам дуже з нею… Шкода мені брата і їхніх майбутніх дітей…

facebook