Коли я повернулася ввечері з роботи, то побачила свої та дитячі речі на вулиці. Мій чоловік, разом з свекрухою повикидали все. Усю техніку, а тим більше меблі ніхто ділити не збирався, мені ж віддали найдорожче – нашого синочка. Я більше не була потрібною у цьому домі, тому разом з синочкою поїхала жити до своєї мами.
Але незважаючи на те, що мене з сином викинули з квартири за один день, у мене була надія, що ми з чоловіком зможемо помиритися. Я Андрія дуже сильно любила, та не уявляла свого життя без нього.
Пройшло трохи часу і ми начебто почали спокійніше спілкуватися по телефону. Андрій говорив, що переїхав жити до мами, а свою квартиру хоче здавати. По його розмові я зрозуміла, що він скучає за нами, і шкодує, що все так сталося …
Читайте також: Звички жінки, яка любить своє тіло
Але одного дня, подзвонила до мене його мама. Після розмови з нею, я втратила усі надії, що ми ще можемо бути разом з Андрієм. Вона запитала, коли я збираюся подавати на розлучення. Я відповіла, що поки не думала про це, куди нам поспішати. І тоді вона мені повідомила, що Андрій збрехав мене, що живе в неї, а живе з іншою жінкою.
Хоча свекруха її ще не бачила, але дуже хоче з нею познайомитися. Вона мені радить подавати на розлучення і ніяких претензій по розділу майна не пред’являти.
Після почутих слів, я не могла зібратися з думками, почала голосно плакати. Трошки згодом, коли заспокоїлась, я подзвонила до Андрія та розповіла про дзвінок його мами. Він був здивований, почав просити у мене вибачення, присягався, що йому було дуже важко після нашого розставання, тому він почав стосунки з іншою жінкою, щоб хоч трошки забутися… Але мені все це було вже неважливо.
На наступний день, я пішла і подала на розлучення. Було дуже важко і обідно, але я змирилася з цим. Я виховувала сина, ходила на роботу, а через деякий час, я познайомилася з хорошим хлопцем, і ми почали зустрічатися. Зараз у мене все добре і відчуваю себе по-справжньому щасливою …