Історії

Молодята вже планували переїхд, але у свекрухи були інші плани на майбутнє сина.

Моя донька вже рік зустрічається з хлопцем, нещодавно він покликав її переїхати до нього. Я не була в захваті від цієї ідеї, адже не вважаю нормальним спільне дошлюбне життя. Та дочка мене заспокоїла, що це ненадовго, що незабаром вони одружаться, і почала збирати валізи. Планували переїзд на вихідних, але в п’ятницю Іра прийшла з роботи сама не своя. У неї відбулася дуже неприємна розмова з майбутньою свекрухою.

Моїй Ірині двадцять чотири роки, а Максим трохи старший за неї. Хлопець він розумний, розсудливий, адекватний, мені відразу сподобався. До Іри відноситься чудово: зустрічає, проводжає, піклується. Він з тих чоловіків, які не дають своїй жінці підняти нічого важчого дамської сумочки і перепитують, чи взяла парасолю, коли надворі дощ. Таких зараз мало, тому я щиро тішилася за доньку.

Хлопець працює і непогано заробляє, живе окремо від батьків, в квартирі, яка раніше належала його бабусі і дісталася батькам у спадок. Саме туди він і запрошує переїхати Ірину.

Читайте також: Відколи моя донька зійшлася з Тарасом і привела його в нашу родину, я не маю спокою. Я ніколи б не подумала, що моя Наталя буде так жити

У п’ятницю Ірині на роботу раптом подзвонила потенційна свекруха – мати Максима, і запропонувала зустрітися в обідню перерву, попити разом кави. Мовляв, випадково у справах виявилася в цьому районі міста, буде рада поспілкуватися. З батьками Максима Ірина знайома вже досить давно, минулий Новий рік зустрічали у них на дачі. Люди вони активні, веселі, багато подорожують, спілкуються з друзями – з молоддю на одній хвилі. Ірині завжди здавалося, що батьки Максима прихильно до неї ставляться.

Тільки ось розмову, яка відбулася між ними за чашкою кави, приємною не назвеш. Оксана Степанівна повідомила Ірині, що Максим про цю розмову не знає, але мова піде саме про нього. Точніше, про його майбутнє. Справа в тому, що Ірина, на думку батьків Максима, абсолютно йому не пара. У них культурна інтелігентна сім’я, всі з вищою освітою, причому, тільки в «пристойних» вузах. Їй, доньці простої перукарки, треба шукати хлопця з свого кола.

– Виявляється, моя майбутня сваха навела довідки про нас, особливо їй не сподобався мій чоловік, хоч він не живе з нами відколи доньці виповнилося п’ять років і ніяк не брав участі у вихованні. Сваха в шоці від перспективи поріднитися з дочкою п’яниці.

Вона заявила моїй доньці:

– У нашій родині не було і не буде розлучень, одиноких матерів, безбатченків, людей, які п’ють та їхніх дітей. Брати за дружину дівчину з неповної сім’ї мій син не буде.

А я собі думаю: те, що Іра зараз погодилася на цивільний шлюб – показник того, що до «пристойної» дівчини вона не дотягує. Принаймі, так вона виглядає в очах мами свого нареченого. Я розумію, що Оксана Степанівна зі свого боку зробить все, щоб з цих відносин нічого не вийшло. Нічим хорошим для Ірини це не закінчиться …

– Дочка запитує, що робити, а я не знаю. З такою матусею чекати чогось доброго не доводиться, і невідомо, у що все це виллється в подальшому. Але, з іншого боку – хлопець нормальний, та й жити вони будуть окремо.