Мої батьки разом вже тридцять років. Між ними ніколи не виникало гострих конфліктів. Жили в достатку.
Мені сьогодні вже тридцять. Я живу окремо від батьків. У мене є своя сім’я і діти. Вирішив у вихідні провідати батьків і був шокований тим, що почув – тато покидає сім’ю. Тобто матір.
Звісно, що мама, як жінка, спочатку дуже розхвилювалася. Її засмутила поведінка тата. І я також був розгублений від такої новини. Чого це тато раптом таке надумав у своєму віці? До того ніколи не зауважував, щоб він упадав за іншими жінками.
Я вирішив наодинці поговорити на цю тему з батьком. Він сказав, що дуже втомився від домашніх обов’язків. Хоче відпочити, пожити сам. І все!
Моя мама була все ж таки розумною жінкою. Вона не стала влаштовувати істерики, плакати, просити тата, щоб він зупинився в своєму намірі. Матір спокійним голосом сказала, що вона погоджується на його відхід. Однак з дому нічого не брати, окрім особистих речей. На поділ майна вона також не згідна і не відступить від свого рішення навіть у суді.
Так тато опинився в орендованій квартирі. Я спостерігав за його потугами влаштувати самостійно життя і дивувався – навіщо йому це було? З молодшими жінками стосунки в нього не складалися. Поганий все-таки він був залицяльник. І зрештою, що він міг запропонувати жінці у своєму віці? Сам жив у чужій квартирі. Грошенята швидко розходилися. Для молодих дівчат він уже був застарим і нецікавим. А жінки його віку питали, що він може їм дати.
Окрім того, тато тепер сам мусів готувати їсти, прибирати, прати й виконувати інші хатні роботи, до яких він не звик. Так він сам господарював майже пів року.
Наближалися Великодні свята. Тато зізнався мені, що йому дуже хоче домашнього сирника, такого, як пекла мама. А ще хоче голубців. Він пробував їх робити і не зміг – не вистачило терпіння і вміння.
Я глянув на сивого мужчину, що був моїм татом, і запитав:
-Скажи, що тебе не влаштовувало в спільному житті з мамою.
-Ех, синку! Мабуть, лихий мене поплутав. Є каяття, та чи є вороття? – і пильно глянув на мене, очікуючи на відповідь.
-Спробуй перепросити маму. Прийди в гості на Великдень. Вона добра, ти знаєш, – порекомендував я.
Цьогоріч на Великдень у мами випав ще день народження. Тато переступив через власну гордість і прийшов на свято до матері в гості з великим букетом квітів.
Краєм ока зауважив, що мама була рада його поверненню, хоч зовні вигляду не подавала. Впустила в хату і виділила йому окрему кімнату. Також казала, що їсти хай готує сам. Тримала його на такій дистанції ще місяць.
А потім материне серце все-таки зовсім зм’якло. Між ними налагодилися стосунки. Таке розставання навіть пішло на користь. Тато врешті почав більше уваги приділяти мамі. Допомагав тепер на кухні. Мені здалося, що їхні взаємини стали теплішими.