Моя свекруха стала для мене мамою.Вона дуже мудра жінка і мені є від неї чого вчитися.

Моя свекруха родом з села, приїхала в місто поступати в інститут і вже на третьому курсі  вийшла заміж за свого викладача, старшого за себе на дванадцять років. Василь Миколайович, мій свекор, лише виграв від цього. Молода дівчина виявилася дуже хазяйновитою – швидко організувала побут, і зробила ремонт в квартирі. Навчилася добре заробляти, не без допомоги зв’язків чоловіка. Так з’явився сімейний бізнес і можливість жити не тільки на зарплату викладача.

Зараз у них шикарна чотирикімнатна квартира в центрі міста, чудовий заміський будинок і власна сімейна справа. Тому для свого сина Марія Іванівна точно хотіла бачити не таку дружину, як я. Тому прийом виявився дуже холодним. Свекруха дивилася на мене звисока. Я ж в черговий раз переконувалася, що всі свекрухи однакові.

Хоч вона і була не рада моїй появі в житті її сина, все ж промовчала. А через кілька місяців я зрозуміла, що чекаю дитину, тому потрібно було узаконити наші стосунки. Марія Іванівна все взяла в свої руки і просто поставила нас перед фактом свого бачення торжества.

Читайте також Мати Івана ледь не збожеволіла від сорому. Як таке в селі приховаєш – одружений чоловік жінку з животом додому привів.

Та чим ближче до весілля, тим більше мені здавалося, що мій майбутній чоловік ще не готовий до ролі батька, він не розуміє всіх тих складнощів, з якими доведеться зіткнутися. Радість і ейфорія змінилися сумнівами, а чи варто виходити заміж. Та процес пішов. Свекруха робила все по вищому розряду. Навіть сукню вона не дозволила мені вибрати, а зайнялася вибором сама.
Спочатку вона питала мене, що я хочу, але потім морщила ніс від мого поганого смаку. Все закінчилося тим, що вона вибрала сукню на свій смак, а я схвально кивнула. Проте, варто сказати, що в кінцевому підсумку сукня була чудовою.

На весіллі у нас було багато гостей, але всі вони – гості, яких запросила Марія Іванівна. З моєї сторони була лише мама, найближча подружка і хресна мама. Їм було дуже некомфортно знаходитися серед того бомонду, який запросила свекруха.

Вже на наступний день я зрозуміла, що мої сумніви стосовно чоловіка не безпідставні. Всі гроші з конвертів, які віддала нам свекруха, він вирішив потратити на перший внесок собі на новий автомобіль. А те, що ми чекаємо дитину і нам нема де жити, не враховувалося. Свекруха підтримала синочка з покупкою нової іграшки. Я була шокована. Чоловік, гірше дитини, вчепився в гроші і нічого не хотів чути.

Я лежала на збереженні і мій чоловік приходив до мене рідко, значно частіше навідувалася свекруха. Мені було прикро від такої поведінки коханого.

І в найбільш відповідальний момент зі мною була Марія Іванівна, а не мій чоловік. Коли я народжувала, він поїхав на природу з друзями. До мене прийшла подруга і побачила, що мені потрібна допомога, тому вона зателефонувала моїй свекрусі. Марія Іванівна приїхала через десять хвилин і через п’ять була вже в курсі всього. Змусила викликати кращих фахівців і консультантів. В підсумку, дякуючи моїй свекрусі, все пройшло успішно.

Забирала мене теж свекруха. Вона принесла на виписку все необхідне. Ліжечко, коляску, одяг, пляшечки – все теж купила вона.

Я і не помітила, як почала спілкуватися з Марія Іванівна навіть частіше і краще, ніж з мамою. Адже мама моя була змушена повернутися до мого рідного міста і вийти на роботу. А свекруха була постійно поруч. Знаходила гроші, вирішувала проблеми.

Поступово чоловік теж почав розуміти відповідальність, став включатися в процес безсонних ночей і вечірніх прогулянок. Але, якщо б тоді поруч не виявилося свекрухи, ми б точно розлучилися.

Моя свекруха стала для мене мамою, я навіть почала її так називати і вона не проти. Зараз я взагалі не уявляю життя без неї. І найдивніше – ми взагалі не сваримося. Вона дуже мудра жінка і мені є від неї чого вчитися.