З Орестом ми кохали один одного. Місяць тому він зробив мені пропозицію, і ми планували відгуляти весілля. У мого чоловіка всі весілля в родині відзначалися у дворі будинку. Це вже переросло в традицію, адже так частували гостей бабуся, мама та сестра Ореста. Але чомусь у них у родині так сталося, що два шлюби з трьох закінчилися розлученням.
Ми подали заяву в РАГС і тут його родичі почали готуватися до весілля, одним словом стали наводити порядки біля будинку.
Мене це дуже обурювало, адже я наголошувала, що наше весілля з Орестом ми хочемо відсвяткувати у ресторані.
Свекруха до кінця надіялася, що ми з гостями поїдемо до них в село.
На весіллі за декілька хвилин до реєстрації мати й сестри Ореста не було. Чоловік дуже нервувався, а через . Через 5 хвилин лунає дзвінок на телефоні: хвилини у нього задзвонив телефон:
– Синку, у нс все готово. Чому ж ви не їдете!
Я тоді так розізлилася, що кричала з усіх сил. Ми проплатили чудовий ресторан з вишуканими стравами, а вони мені пропонують весілля біля будинку.
– Мамо, ти не можеш пропустити такий важливий для мене день. Тому їдь сюди! – прогарчав Орест і скинув дзвінок.
Читайте також: Смачні пончики на кефірі
І що ви думаєте? Ні мати, ні сестра так і не приїхали. Ми ж старалися не згадувати це протягом весілля, хоча багатьох гостей здивувала така поведінка.
Свекруха довго не могла оговтатися від такої зради сина. Вона витратила багато гостей, щоб накрити стіл нам на весілля, і не раз натякала про те, щоб ми повернули ці гроші. Але тут вже діло принципу: ми в неї нічого не просили організовувати.
– Як ви так можете? Ми все для вас, а ви нічого не цінуєте… – Це мене так виховувала свекруха. Ще й хватило нахабства дзвонити!
Після весілля пройшло уже 2 мсяці , а вони тільки до суми відсотки додають. Це ж вона скільки сил потратила на це, а газ, вода, світло теж не безкоштовні. В кінці вона сказали, що ми їй винні 30 тисяч.
Після кожного дзвінка очі Ореста все більше і більше округлюються.
У моєї свекрухи скоро день народження і я хочу їй замовити ресторан для святкування. А тоді теж виставлю рахунок — нехай оплачує або анулює наш “борг”. Можливо я не правильно поступаю, але по іншому не можу …