Перейти до вмісту

На п’ятнадцятому році шлюбу Ігор якось дивно змінився.

Ігор старше мене на два роки. Мені – тридцять сім, а йому – тридцять дев’ять зараз. Одружилися ми, коли я вчилася на останньому курсі інституту, а він вже закінчив навчання і працював. У нас була справжня любов: цукерки, букети, останній ряд в залі кінотеатру… романтика… приємно згадати. Та й після весілля нічого не змінилося, Ігор був дуже турботливим чоловіком.

Потім появились діти. Не скажу, що Ігор – ідеальний батько, доводилося часом змушувати і з коляскою погуляти, і уроки перевірити, але в загальному і цілому все непогано. Сини люблять тата, довіряють йому, люблять проводити з ним час.

Читайте також  Здавалося, що ось воно щастя, зовсім поруч. Володимир, говорив, що закоханий, але одружуватися не пропонував.

На п’ятнадцятому році шлюбу Ігор якось дивно змінився. Раніше він завжди був на позитиві, навіть, якщо траплялося щось не дуже гарне, він все одно намагався знайти хороші сторони в усьому. А тут, як підмінили.

Мій чоловік почав бачити світ в іншому світлі. Причому, спочатку мені доводилося вислуховувати які погані всі раптом стали навколо, апотім, плавно, весь цей негатив перейшов на сім’ю. Він став вічно всім незадоволений. Це проявлялося, як у великих речах, так і по дрібницях.

Ближче до сорока років чоловіки відчувають кризу середнього віку. Можливо саме це стало причиною.

Під час такої кризи чоловіки переосмислюють все, що сталося з ними до цього моменту, і думають про те, що чекає їх попереду. Найважче тим чоловікам, які починають усвідомлювати, що нічого видатного в цьому житті не добилися, а попереду їм бачиться порожнеча, життя здається вже прожитого, причому даремно…

Не побудував будинок, не посадив дерево, не виплекав сина: як жити далі? А далі чоловік може зруйнувати все те, нехай навіть не настільки глобальне, але все ж досягнуте. Розлучення з дружиною, з якою прожив понад десятка років, зіпсовані відносини з дітьми, якщо такі є, величезне бажання послати під три чорти всіх і вся…

– Ігор незадоволений тим, як і що я готую. Чіпляється до мого зовнішнього вигляду: занадто обтягує блузка, занадто яскрава помада і взагалі говорить, що я поправилась, хоча це зовсім не так. Сини теж регулярно потрапляють під «роздачу»: чому не «п’ятірка», а «четвірка», чому теніс, а не футбол… Загалом, нашому татові не попасти тепер, він вічно злий, в поганому настрої і чіпляється до всього підряд.

У Ігора спостерігаються «легкі» симптоми кризи середнього віку: поганий настрій, агресія, негативне ставлення до оточуючих.

– Я втомилася від претензій чоловіка і хочу розлучитися. Якщо він такий зараз, то, боюся навіть уявити, яким він буде в старості. Мені абсолютно не хочеться догоджати йому, тим більше, що я вже намагалася – це марно.
І все ж, Альбіні не варто гарячкувати. І варто в цей складний період можна і потрібно бути поруч з чоловіком. Коли все закінчиться, в сім’ю повернеться мир і злагода, але якщо не проявити терпіння, сім’ю, дійсно, можна зруйнувати раз і назавжди.