Перейти до вмісту

“Нам не злічити втрат, бо їх надміру, І не простити ворога повік…”

Наснився сон, що поле розквітало,
Волошками всміхалися лани.
І дуже тихо та спокійно стало,
Мабуть, не було в Україні вже Bійни…

Наснилось жито свіже та розлоге,
І теплий вітер, жайвір угорі.
Іду росою, трави обнімають ноги,
І тільки пісня лине в голові…

Та це був сон… Надранок знову туга:
Bійна-Bійна, моя чорна злоби тінь…
Народу мого вільного потуга,
Щоби здолати ворога. Амінь!

Читайте також: П’ятий пакет санкцій, який містить заборону на купівлю російського вугілля, це обмеження запрацює з серпня

І знову землю рвали орки дикі..,
І кров лилась невинних, як ріка.
І в небо душі знеслись многоликі,
Не висихала в матерів щока…

Мільйони тих, хто став переселенцем,
А скільки їх, що втратили в бою
Тих найдорожчих, що любили серцем,
Хто за Вкраїну душу склав свою!..

Нам не злічити втрат, бо їх надміру,
І не простити ворога повік!
Та маймо, рідні, не згубити віру,
Бо в Бозі перемога наша й лік!

Автор: Галина Кознюк-Лукашонок