Історії

Наостанок він вирішив мене підколоти, мовляв у нього нова пасія і вона всього на 3 роки старша за нашу дочку.

Так клалось, що мене і мою донечку зрадили одночасно наші кохані. Їм обом не вистачило сміливості сказати все в обличчя. Хлопець дочки повідомив їй про розставання в повідомленні в соц мережі. А мені мій Женя, з яким ми прожили більше 20 років написав прощальне СМС.

Через пару годин Женя прийшов і забрав своє барахло. А хлопець Олени речі зібрав напередодні, як раз як був удома один.

Ми посиділи, поплакали пару годин і стали думати, як нам жити далі.

Вирішили ми з донькою поміняти всі замки в будинку і викинути всі речі, що залишилися нам від наших чоловіків.

Ми перелопатили весь нашу посуд і вирішили, що нам з дочкою стільки не потрібно і роздарували деякі каструлі і сковорідки знайомим.

З Оленою ми стали майже, як кращі подруги. Вечорами часто ходили разом гуляти, дивилися фільми і заїдали свій стрес морозивом. Разом готували і разом прибирали. У будинку став панувати ідеальний порядок.

Читайте також: Мій зять хороший, але жити в з ним в одному домі я не можу

Ми зрозуміли, що на їжу ми стали витрачати менше, ванна завжди вільна, та й кішку завели, а раніше не можна було у чоловіка алергія.

В цілому перший складний етап усвідомлення після розлучення ми подолали. Їй ще й 20 немає, а мені трохи більше 40. Знайдемо ще щастя.

З чоловіком ми розлучилися і поділили майно – мені квартира, йому автівка. Наостанок він вирішив мене підколоти, мовляв у нього нова пасія і вона всього на 3 роки старша за нашу дочку. Ну то таке. Його справа.

Час минав і мені все більше подобався статус одиночки. Через пів року Олена зустріла іншого хлопця, у неї почалося нове життя. Я ж себе присвятила роботі. Стала займатися фітнесом. З шефом відносини налагодилися.

Але ось через пів року після розлучення мій чоловік вирішив повернутися. Не припав він до смаку молоденькій дівчинці. Думав я назад прийму. Але ні, не прийняла. Навіщо він мені?

Та й дочка мене підтримала, вона з батьком навіть розмовляти не хоче.

Але родичі просили мене одуматися і прийняти Женю. Так вважала моя мама, що я нікому і так не потрібна, а мужик в домі має бути, такої ж думки була і свекруха – мовляв хапай, поки іншу не завів. Навіть сестра моя була не на моїй стороні.

– Ну і що, що зрадив, повернувся ж. Ви ж знаєте один одного і потрібні один одному.

Але ні, мені такий чоловік точно не потрібен. Ми не рідні, не свої. Діти, то завжди залишаються рідними, а чоловік завжди може стати колишнім.

І що найважливіше. Якби він просто зрадив і розповів про це, але він прислав мені СМС, а такого пробачити я точно не зможу.