Багатьох жінок хлібом не годуй, тільки дай привід постраждати. Чи то часу занадто багато, то є життя занадто нудне, але чомусь багато жінок наполегливо тягнуть в своє життя кіношні драми. У тому числі і нерозділене кохання.
Насправді нерозділеного кохання не буває. Любов – це завжди взаємне почуття. Любов творча, вона привносить в життя відчуття щастя, а не страждання.
Якщо почуття нерозділене, то це що завгодно, але тільки не любов.
Можливо, деякі жінки в подібних страждання бачать якийсь сенс. Є об’єкт обожнювання, є мета його домогтися будь-якими способами. А що там думає сам об’єкт, жінку не особливо цікавить.
Тобто ніякої любові там немає і в поoминi. Можливо, жінці просто хочеться драми. Якщо життя пересичена рутиною, немає хобі, то вона починає шукати якусь «двiжуху» через емоції. Знову ж, любов’ю тут і не пахне. Тільки одержимістю.
Любов завжди йде в ногу зі здоровим глуздом. Якщо мізки вимкнені, то це, на жаль, не про любов, а про залежність. І нічого хорошого в цьому немає.
Читайте також: Моя сестра мене соромиться
Коли жінка одержима кимось, проводить години в очікуванні дзвінка, вона займається саморуйнуванням. У неї не залишається часу на себе, на роботу, на друзів.
Вона навіть не здатна помітити гідного чоловіка поруч, тому що одержима іншим.
Так, такі емоції добре виглядають в кіно і на сторінках романів, але не в реальному житті. Страждаючі від нерозділеного почуття жінки не просто непривабливі. Вони відштовхують.
Те, що жінка готова мучити себе, витрачати купу часу і енергії на людину, яка в її сторону навіть не дивиться, говорить про те, що вона не любить в першу чергу себе.
А таких, як відомо, і навколишні любити не поспішають.