Зі своєю дружиною Оксаною я познайомився на вечірці у моїх друзів. Після численних побачень ми почали зустрічатися. А уже через деякий час, вона повідомила мені, що чекає дитину. Так як я не був готовий до одруження, то така новина мене вразила, але іншого виходу у мене не було. Вже на наступний день я замовив величезний букет квітів, купив каблучку і зробив Оксані пропозицію, на яку вона погодилась. А через місяць ми відсвяткували наше весілля.
Так як свого житла у нас не було, ми жили з моєю матір’ю. Жили дружно, не сварилися, моя мати прийняла Оксану як рідну доньку. В призначений термін у нас з’явився хлопчик, назвали ми його Андрій. І тут по роботі мені терміново потрібно було їхати за кордон у відрядження майже на цілий рік. Вибору в мене не було, прийшлося поїхати.
Читайте також: Як добре, що все сталося саме так, хоча ця історія могла статися зі мною.
За цей час, що мене не було Оксана гарно влаштувалася у моєї мами. Мати в усьому їй допомагала, вона могла собі дозволити сходити в салон краси, провести вечір з подругами і таке інше. Але ж яким було моє здивування, коли за місяць до звершення мого відрядження, мати повідомила мені, що Оксана залишила дитину, зібрала речі і поїхала.
Я ніяк не міг їй додзвонитися, але коли нарешті додзвонився, то почув, що вона більше мене не кохає і йде від мене. Повернувшись додому я намагався її знайти, але всі мої спроби були марні, виявилося, що вона поїхала в інше місто зі своїм новим чоловіком. Так ми і залишилися удвох з сином. А через деякий час, мені прийшло повідомлення про розлучення.
Минуло уже три роки, за цей час Оксана жодного разу не провідала сина, навіть не поцікавилась ним. Андрійко ходить в садочок і вже починає розуміти, що в других діток мама є, а в нього нема, а я не знаю як йому це пояснити, поки-що кажу, що мама скоро приїде, тільки треба почекати.
Навіть не знаю, як далі бути, як мені пояснити все людям та дитині.