– Не хочу виховувати чужого внука! Ти ж не знаєш, які там гени – голосно кричала мама синові по телефону. Але все не так сталося, як гадалося …

Марія Степанівна виховувала дітей сама. Вона стала вдовою, коли діти ще були маленькі. Нового чоловіка вона не стала собі шукати, а повністю присвятила себе дітям.

Дочка поступила в інститут в інше місто, там познайомилася з хлопцем та згодом вийшла заміж. Син був молодшим від сестри, тому все ще жив з мамою і доучувався. Він відмінно закінчив інститут, знайшов хорошу роботу і з’їхав в орендоване житло.

Діти жили собі добре, у дочки вже народився синочок, якого вона дуже часто привозила до бабусі гратись, тому Марія Степанівна не нудьгувала. Через якийсь час і у сина з’явилася наречена. Він вирішив нарешті познайомити кохану з старшою сестрою та мамою.

Марія Степанівна накрила стіл та з радістю прийняла свою невісточку. Усі були в захваті від нареченої, поки вони не дізналися, що у неї є дитина від першого шлюбу. Син Марії Степанівни про це знав і готовий був прийняти дитину своєї дівчини. Але от мама з сестрою були проти.

Читайте також: Засолодіть свої осінні вечори: смачні брауні з мигдальним кремом

– Мені не потрібні чужі внуки… Ти ж не знаєш, які там гени. Якщо одружишся з нею, можеш про мене забути – строгим голосом говорила мама на наступний день синові по телефону.

Син нічого не відповів, він думав, що пройде трохи часу і мама охолоне, але Марія Степанівна була непохитна. Але син все ж таки одружився на дівчині. Марія Степанівна, звісно, з сином не припинила спілкування, але вперто вдавала, що невістки у неї немає.

Пройшло пів року, і тут дочка приїхала до Марії Степанівни та сказала невтішну новину, що вона розлучається. Чоловік знайшов собі іншу та залишив її з сином одну.

Пройшли роки. Син Марії Степанівни так і живе щасливо зі своєю нареченою “з пречепом”, а ось дочка все ще не може собі нікого знайти, адже ніхто не спішить брати жінку з дитиною.

І аж тепер Марія Степанівна зрозуміла, що все у житті повертається бумерангом.