Мій син вирішив одружитися, а недавно привів свою наречену додому. Попросив мене, щоб вони пожили в мене декілька місяців, поки вони наскладають трішки грошей, щоб орендувати квартиру. Звичайно, що я не була проти, оскільки вони обоє молоді, а зарплати у них дуже маленькі, тим більше у мене трикімнатна квартира. І все б було добре, якби моя невістка не була такою нікудишньою господинею. А точніше — взагалі ніякою. Складається враження, що вона ніколи не чула слова «чистота».
Ось сьогодні я годину часу прибирала кухню, через це запізнилася на роботу. Не маю уявлення про те, як її виховували батьки. Свого Сергія я завжди з дитинства вчила слідкувати за порядком. Одяг у нього завжди був чистий та випрасований, перед виходом чистив взуття до блиску, а в його кімнаті завжди все стояло на місцях.
Не можу зрозуміти, як така дівчина могла сподобатися моєму сину? Вона може протягом тижня не мити голову, ходить з брудним волоссям, навіть на роботу. Мені дуже соромно стає за неї. У неї вільний доступ до всього, що їй необхідно для комфортного життя, я ніколи не перечу та не вчу.
Читайте також Вже через тиждень бабуся Люба готувала їсти. А Павло разом зі своєю сім’єю їхав в село, щоб познайомитися з нею.
Я їй неодноразово повторювала, щоб вона не соромилася і почувалася як вдома. Якщо невістка починає готувати на моїй кухні, то я обов’язково стежу за цим процесом. Ось до прикладу, вона вчора вирішила зварити пельмені. Поставила на плиту їх і спокійно повернулася у свою кімнату. Я прислухаюся і чую, що вода тікає. Як результат — плита та підлога вся залита жиром. Я стукаю до неї в кімнату, а вона дивиться серіал. Кажу їй: «Ларисо, ти напевно забула за свої пельмені. Там на кухні вода почала збігати, не залишай так їду на плиті з включеним вогнем».
Вона невдоволено глянула на мене і пішла на кухню. Я думаю, ну от і все, зараз прибереться, але зранку дивлюся — все так і залишилося без змін. Я вийшла з кухні, а невістка якраз проснулася і побігла чистити зуби. Я їй жартома крикнула: «Ларисо, та потрібно було повитирати вчора плиту і підлогу біля неї, а то все липке навкруги». Після почутого, вона образилася на мене і сказала: «Я б прибрала, але вирішила, що не потрібно цього робити, оскільки ви все одно потім поприбираєте на свій лад». Я хотіла з нею сісти та поговорити спокійно, але не стала цього робити. Відверто кажучи, мені надоїло ось так постійно прибирати за кимось.
Звичайно, що я поважаю вибір свого сина, але хочу дати їй зрозуміти, що якщо вона живе у моєму домі, то має дотримуватися елементарних правил чистоти, більше мені від неї нічого не потрібно. Я з радістю допоможу їй та підкажу, але нехай просто дослухається, а то я вже на межі.
