Не очікувала такого від власної матері.

Батько покинув нас, коли мені виповнилось місяць. Він не витримав сімейного життя. Сказав, треба нагулятись. Обіцяв повернутися, як тільки це зробить. Мама не чекала на нього. Одразу подала на розлучення та виховувала мене сама. Працювала на трьох роботах, а вільний час витрачала на мене. Вона могла присвятити той час собі чи відпочинку, але мене завжди ставила на перше місце.

Я взагалі не хвилювалася при знайомстві мами і мого хлопця. Знала, вона мене підтримає. І я не помилилась.

Читайте також Домашній шоколад

Після пологів довго без діла не сиділа. Почала працювати у продуктовому магазині. Він знаходиться близько біля нашого дому. Чоловік не заперечував. Для малого винаймали няню. Платили їй небагато, але вона була не проти. Всіх все влаштовувало.

Мама частенько приходила погратись з внуком. Любила його, як мене. Розповідала, чому його навчить, коли малий підросте. Приємно таке чути. На жаль, ідилія тривала не довго.

Чоловіка на роботі скоротили. Він одразу почав шукати нову роботу. На моїх 6000 сім’ю не прогодуєш. Чоловік ходив на шість співбесід в день. Безуспішно. Його не хотіли брати або ж умови говорили одні, а на співбесіді озвучували геть інше. Чоловік нервував.

Від няні довелось відмовитись. Тепер виникла нова проблема, з ким залишити дитину? Якщо я піду з роботи, в нас взагалі грошей не буде. Чоловік запропонував попросити мою матір.

Я розповіла мамі про наші біди. Ми довго говорили. В результаті попрохала посидіти з малим, поки я на роботі, а чоловік на співбесідах. На мій великий подив, мама відмовилась. Мене начебто током вдарило. Втратила дар мови на декілька хвилин, а мама в цей час читала мені нотації.

Вона вважає, ми не правильно росприділяємо бюджет. В нас мають бути резервні кошти про всяк випадок. Вона вичитала мене за дорогу техніку, яку ми недавно придбали. Після цього сказала:

— Я ростила тебе сама і завжди розраховувала тільки на себе. Завжди вміла витрачати гроші і тебе намагалась навчити. Очевидно, не вийшло. Доню, зрозумій мене правильно. Я люблю вас та внука. Мені подобається проводити з ним час, але не цілий день.

В мене є свої справи та своє життя. Я виростила тебе самотужки. Тепер хочу пожити для себе. Коли мені це зробити, якщо ви хочете скинути на мене внука? В мене купа справ. Мені ніколи. Ви дорослі люди. Навчіться справлятися зі своїми проблемами самотужки. Люблю тебе. Бувай. – І поклала слухавку.

Не очікувала такого від власної матері. Мій чоловік теж здивувався. Ми думали, вона нам хоч трішки допоможе. Розумію, їй було важко зі мною, бо вона ростила дитину сама. Але наша ситуація інша. В решті решт, вона бабуся! Я очікувала від неї допомоги.

Після цієї розмови, не дзвонила матері. Образа ніяк не проходить, хоча пройшов місяць. З дитиною, в результаті, сиділа сусідка. Дякую цій зовсім чужій жінці за допомогу. Чоловік вже знайшов роботу. Ми знов змогли винаймати няню, але погані відчуття ніяк не проходять.