Історії

Ніколи не втрачайте надію, у світі так багато діток, яким потрібна мама.

Свого чоловіка Олега я кохаю ще з дитинства. Ми ще зі шкільних років разом. Ну і звичайно наші відносини закінчилися весіллям. Жили ми на орендованій квартирі, працювали обоє на роботі, з часом взяли квартиру в кредит. Вгагальному жили, як і всі. Але коли ми вирішили стати батьками, нам ніяк не вдавалося. Ми звертались куди тільки можливо, але мені повідомили, що я ніколи не зможу стати мамою.

З того моменту в наших стосунках все змінилося. Чоловік став якимось чужим. Перестав приділяти мені увагу, постійно затримувався на роботі, вихідні проводив з друзями. Я в усьому винуватила себе і сама шукала виправдання для чоловіка. Думала, що пройде якийсь час і в нас усе налагодиться. Але, як виявилося марно.

І тут, я дізнаюся, що колега по роботі мого чоловіка, чекає дитину. А батько виявляється мій чоловік. Для мене це було все. Не буду описувати, що я пережила в той період, але ми розлучилися. Та це, ще не все. Кредит на квартиру був оформлений на чоловіка, тому я, на додачу до всього залишилася на вулиці. А в нашу квартиру він привів свою нову жінку.

Читайте також: Я зрозуміла і пробачила всіх, матір, чоловіка і тільки тепер живу спокійно в любові й доброті. Вмійте пробачати і все буде добре.

У мене виходу не було, я пішла на орендовану квартиру і щоночі плакати в подушку. Мені здавалося, що життя закінчилось. Але дякуючи подругам та рідним людям я потроху почала оговтуватись. І вже через 3 роки я познайомилась зі своїм теперішнім чоловіком. Звати його Сергій.

Мене з ним познайомила моя подруга. Він теж розлучений. Після того як його кинула дружина, він переїхав у наше місто, не сам а з двома чудовими дітками.

Тепер я нарешті мама. Дуже щаслива і любляча мама, я просто обожнюю цих діточок і вони мене теж. Тож ніколи не втрачайте надію, у світі так багато діток, яким потрібна мама.