Народилася Катя у щасливих батьків. Олексій і Люба мріяли про донечку, як тільки одружилися. Тому народження дівчинки принесло особливу радість в сім’ю. Взаєморозуміння і догляд за донечкою все більше ріднило їхні серця. Олексій ходив на роботу, Люба займалася по господарству. Катя росла тихою дівчинкою, спокійною. Ніщо не віщувало горя. Але воно прийшло, коли не чекали.
Захворіла Люба. Спочатку подумали, що застудилася. Але коли ліки не допомогли, звернулися до лікаря. Прогнози невтішні. Невиліковна хвороба. Тим менше шансів на одужання, що запущена. Куди не звертався Олексій, кругом розводили руками. Таких ліків немає. А Люба згасала на очах. Вона просила чоловіка, щоб не забував про Катрусю, опікувався нею. Олексій лише кивав головою. Говорити не міг. Сльози душили його.
Через місяць Люби не стало. Горе, яке накрило чоловіка, підкосило його. Спочатку вип ивав по трохи, щоб заглушити біль, потім більше і більше. Про маленьку Катрусю не згадував. А її, шестимісячну, колисали, няньчили всі родичі по черзі. Що то за життя у дитини. Добре, що маленька, не розуміє, чому кожен день до неї схиляються різні обличчя. Сестри Олексія, тьоті, всі в кого вільна хвилина, йшли бавити маленьку. Але так довго тривати не може. Про це розуміли всі.
Читайте також Не очікувала такого від власної матері.
Одного разу до нього прийшли зі служби опіки. Натрапили на нетверезого чоловіка, який в той час носив Катрусю на руках. Висновок комісії був однозначний, дитину в будинок маляти. Олексій неначе прозрів. Він не міг такого допустити. Обіцяв, що справиться, тільки не забрали б донечку. Довго прийшлося умовляти людей з опіки дати йому шанс. Він не підведе. І додержав слова.
Якраз в той час Олексій зустрів Валентину. Його історію вона знала. Адже в селі всі про всіх знають. А от що вона прийме рішення жити з Олексієм, навіть від самої себе не очікувала. Так в його житті з’явилася Валентина, а в Каті мама, коли їй виповнилося сім місяців.
Дівчині на той час виповнилося вісімнадцять років. Її батьки не розуміли дочку, відмовляли від того шлюбу, але дівчина стояла на своєму. Якраз в цей час захворіла Катя. Хворобу виявити не змогли, тому поклали в лікарню. З нею лежала Валентина. До речі, коли вона з’явилася в будинку Олексія, всі швиденько розбіглися по своїх домівках. Вся робота, що була в домі, лягла на плечі Валентини. Чоловік також не проявляв особливого інтересу ні до дочки, ні до дружини. А Каті легше не ставало. Валентина обходила всіх лікарів, але нічого не знайшли. Вона вирішила звернутися до знахарки. Жила в селі така.
Не один раз дівчина з Катею на руках ходила до тієї жінки. Вона розповіла, що хоч дівчинка маленька, але смеpть мами дуже вплинула на неї. Тому і хворіла. Якби не звернулася до знахарки, так би дівчинка і згасала. Але наразі все буде добре. Коли Валентина знову пішла до лікаря, обстеження показало, що дівчинка здорова. Нарешті все ставало на свої місця. Олексій більше уваги приділяв сім’ї. Він бачив, як Валентина опікується Катею, переживає за неї.
Поступово його серце розтануло, нарешті він помітив, яка красива в нього дружина. Як любить вона Катю, а дівчинка її. Вони домовилися, що з раннього дитинства говоритимуть правду Каті про її маму. Адже знайдуться в селі «добрі» люди, які обов’язково просвітять дівчинку. Тому Катя з дитинства знала, що в неї дві мами, одна на небі, одна біля неї. З роками в Олексія і Валентини з’явилося четверо дітей, але Валентина ніколи їх не ділила. Всі діти для неї однаково рідні.