Моя 17-річна дочка – розумниця, красуня, відмінниця в школі – не любить мене, свою матір. Може нагрубити, назвати неприємними словами.
Я завжди відчувала, що я її чомусь дратую. Пояснювала їй, що є норми поведінки в суспільстві, і що я ображати себе не дозволю. Але дочка цю інформацію не сприйняла. Коли я намагаюся захистити себе, дочка реагує дуже агресивно.
Читайте також Чому я повинна чужій дитині, а його рідна мати може спокійно будувати своє нове життя?
Нічим корисним вона не займається. Ні до чого не прагне. Цілодобово сидить в інтернеті, спілкується з віртуальним другом. Вдома практично нічого не робить.
Щоб змусити її відірватися від комп’ютера і щось корисне зробити, потрібно скандалити. Я від цього дуже втомилася. Чим же я завинила, що єдина дочка до мене так ставилася?
Сьогодні попросила її вимкнути комп’ютер і допомогти по дому. Так моя дочка, яку я все одно люблю понад усе, заявила мені, що «нескінченно не переносить» мене, і що я – стара безперспективна тітка, і що швидше б вже мене не стало.
Сказала, що чекає не дочекається, щоб піти від мене з дому. Щоб раз і назавжди закінчити відносини зі мною.
Не знаю що мені робити. Як на неї вплинути? Йти в поліцію я не хочу, в школу – теж, адже у нас всі закони на боці дітей. Розповідати її подругам і присоромити – ідея теж неприйнятна для мене.
Сьогодні мені захотілося припинити усілякі відносини зі своєю дочкою. У мене пропали до неї всі материнські почуття і інстинкти. Я лише сказала, що з цієї хвилини вона сама буде себе утримувати і вирішувати всі свої питання.
Просто дивно і страшно, як швидко діти забувають все добре. Я виховувала її сама, працювала на трьох роботах. У неї завжди все було.
Особисте життя я не влаштовувала, щоб не її травмувати. Все їй віддала, а вона проявляє до мене тільки неповага і зневагу.
Сьогодні вона мені сказала ще, що вона розумніша і вища за мене. Ось так. Я не знаю, як далі підтримувати з нею відносити. Все всередині стискається, коли згадую її дитинсво, і яким вона була люблячим дівчам…