Історії

Олена завжди дивилася на те, як діти просять чогось кращого, а вона не може їм цього дати, зі сльозами на очах.

Олена завжди дивилася на те, як діти просять чогось кращого, а вона не може їм цього дати, зі сльозами на очах. Не раз у неї закрадалася думка, що якби вона тоді вчинила по-іншому, то і життя б склалося по-іншому. Коли Олені було двадцять років, в село приїхав молодий фермер. Красуня Олена відразу ж йому запримітилася, він постійно приділяв дівчині неабиякі знаки уваги.

Олена була з дуже бідної сім’ї, тому батьки, помітивши потенційно багатого зятя, наполягали на тому, щоб донька відповіла йому взаємністю. Але серце красуні було зайняте – вона вже давно любила Степана. Але хлопець був таким же бідним, як і вона, тому не отримав схвалення від батьків Олени.

Багато років назад його мама приїхала в село з маленькою дитиною на руках. Трималася осторонь людей. Нікому ніколи нічого не розповідала, жили з сином відчужено на окраїні, не багато жили, але нікому зла не робили. А коли Степан виріс, закохався в Олену.

Багатому нареченому Олена таки відмовила, віддавши перевагу Степану. Батьки були не в захваті від вибору доньки, тому після одруження Олена пішла жити в стареньку хату до мами Степана. Не легко їм було, але свекруха всім серцем прийняла невістку. Минали дні. Вони жили бідно, але в любові і спокої.

Все змінилося, коли з’явилися діти. Олена не працювала, Степан знаходив тимчасові підробітки в селі, грошей категорично не вистачало. Не раз Олена згадувала свого багатого жениха і уявляла, яким би могло бути її життя поряд з ним. Особливо прикро було за дітей, яким доводилося майже в усьому відмовляти через брак коштів.

Читайте також: Зібрати необхідну суму на квартиру, чи бодай на перший внесок, ми з чоловіком не можемо. Обоє працюємо в школі вчителями.

Степан, дивлячись на біду в їхній хаті, одного разу наважився поїхати на заробітки. Руки у нього були золоті, тому закордоном чоловік швидко знайшов роботу.

Через п’ять років на окраїні села красувалася величезна нова оселя, яку Степан звів своїми руками для своєї сім’ї. Тепер  жінка  не сумнівалася, що зробила правильний вибір, адже любов і згода перемагають будь-які негаразди.

Так вони прожили ще двадцять років. А потім Степанові прийшов терміновий лист. В листі було сказано, що старенький батько Степана хоче його бачити. Виявилося, що біологічний батько чоловіка був дуже багатою людиною. Колись він покинув Степана, а зараз вирішив залишити йому всі свої статки, оскільки інших спадкоємців у нього так і не було.

Вирішивши справу зі спадщиною, Степан повернувся додому. З цього часу вони зажили ще краще. Степан відкрив власну справу, Олена у всьому йому допомагала.

Ось так буває, живеш у злиднях, а потім все може змінитися. Варто завжди слухати своє серце, йти за його покликом і зберігати людяність.