– Чоловік зраджує мені, а я ніяк не могла повірити у це. Коли співробітники шеплалися за спиною дівчини, то у Олі по обличчі текли гіркі сльози.
– Це не правда, Олег хороший, – спробувала заспокоїти її Оксана, бо їй ніколи навіть на думку не спадало, що Олег може піти до іншої жінки. Він здавався таким надійним, відповідальним, закоханим, попри 10 років шлюбу, що почута новина не вкладалася у голові.
– Ні, це правда? Я їх застукала на гарячому… Сьогодні випадково побачила, як Олег прийшов до нас на роботу, тому вирішила зачекати його у коридорі. Але він не зупинив ліфт на нашому поверсі, а поїхав вище. Я відчинила ординаторську – а там…
– І хто вона?
– Старша медсестра.
– Як, ота така риженька? – не повірила Оксана.
Уже через тиждень, оля зібрала свої речі, сина відвезла до батьків, а сама їде на зробітки до Польщі. Вона залишала Україну з одним неймовірно болючим запитанням: чому Олег зрадив. І не знаходила на нього відповіді.
Її не було в Україні довгих 9 років. Уже й легалізувалася в чужій країні і авторитет здобула. Тепер не вона шукала роботу, а робота її, бо таких медсестер, як Оля, люди цінують. Син приїжав до неї кожного літа. У сина є уже дружина і у них скоро буде дитина, тоді Олі таки доведеться відвідати Батьківщину. “Як буде – так і буде”, – набиралася сміливості. Ну, то й що, як побачить Олега? Жінка ніколи не запитувала сина, як тато. Знала, що він одружився з тією рижою медсестрою з ортопедії, але їхній шлюб довго не протримався. Зрештою, у неї в Польщі теж є особисте життя, і згодом вона вийде заміж за нього.
– Вітаю, бабусю! – щаслива невіска готова була співати у скайпі.
Читайте також: Рецепт печева з домашнього сиру
У Олі аж дух перехопило. Вона – бабуся! Щастя яке!
За кілька днів її літак приземлився у Києві, а звідти до рідного містечка – рукою подати. У синовій оселі вже господарювали свати, родина, знайомі. Вечір видався чудовим. А коли гості розійшлися, хтось тихенько постукав у двері. То був… Олег. Сіли пити чай. Розмова не клеїлася. Пора додому – вирішила Оля.
– Я на машині, давай підвезу, – пропозиція Олега була несподіваною. На підтримку татові прийшов син, який увесь час мріяла, що батьки помиряться і на старості будуть разом.
Вона сіла у машину Олега, але чому, жінка не могла пояснити. Усе було, наче в тумані: його голубі, наче небо, очі, магнетичний голос, ніжний дотик рук, що тремтіли від хвилювання, як у юності… І довга сповідь про життя без неї. Уже в квартирі Олега вийняв з кишені стару двокопійчану монетку.
– Ніколи з нею не розлучався, – чоловік підійшов до Олі так близько, що у неї аж запаморочилося в голові.
…Оля проснулась серед ночі, а поруч був він, її єдине справжнє кохання, яке безповоротно втратила. Багато років сама собі боялася зізнатися, що й досі любить колишнього чоловіка. Може, варто було його тоді простити, а тепер дослухатися до свого серця – і залишитися в Україні, як вмовляє Олег? Жінка тихенько одягнулась, а за кілька годин Оле вже реєструвалася на рейс “Київ – Польща”. “Якщо зрадив раз – той зрадить і вдруге”, – від цієї думки у неї розвіялися всі сумніви щодо Олега, а пережити ще одне розчарування вона не в силі …